Боріг, -рога, м. = оборіг. В тебе воли як стодоли, а корови як бороги.
Дожива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дожи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. 1) Доживать, дожить. Бог його зна, як мені й віку доживати. 2) Доживать, дожить до чего, дождаться. Може доживу я, що на Україні людську воленьку побачу.
Зрок, -ку, м. Зрѣніе. Бог дав усім люлям однаковий зрок.
Лиса́н, -на, м. = лисак 2 (о лошади).
Плетінка, -ки, ж. 1) Вязаная шерстяная рукавица, которая вкладывается въ кожаную. 2) Свитая, сплетенная мѣдная проволока, употребляемая при украшеніи деревянныхъ издѣлій инкрустаціями и пр. 3) Родъ вышивки.
Погарніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть, сдѣлаться лучше. Погарніли люде.
Поселити, -лю, -лиш, гл. Поселить. Купив маленький шматочок з хаткою і поселив їх.
Посміхуватися, -хуюся, -єшся, гл. Посмѣиваться. Касян тільки посміхується.
Природний, -а, -е. 1) Естественный.
2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. — до чого. Способный къ чему. Не природний він до цього.
Слава, -ви, ж.
1) Молва, слухъ; толки, пересуды. Синиця славу распустила, що хоче море запалить. Тим до неї не горнуся, що слави боюся. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору: я за славу сама стану, ще й виговорюся. Стала слава, стала слава, стали й поговори ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови. добра слава. Хорошая репутація, честное имя. Не сироти малі діти, що неньку сховали: їм зосталась добра слава. недобра слава. Дурная репутація. Вона чесного роду і не накине на себе недоброї слави. слава-поговір. Дурная молва. Ой була слава-поговір, ти не моя, серденько, я не твій. набіра́тися слави. Подвергаться осмѣянію, позорить себя. Ой ізвівши, на коника сівши, — зоставайся, слави набірайся. Як ми любилися, та й не побралися, слави-поговору понабіралися! славу чинити, сі́яти. Разлашать, дѣлать шумъ. Та бо мовчіть уже, тітко! Хоч тепер мовчіть — не чиніть слави, голубочко. А на мене славу сіють. у славу вво́дити. Позорить, компрометировать. Сватай мене, козаченьку, та не вводь у славу. у славі ходити. Позорить себя. Ой сама ж ти, дівчинонько, та у славонці ходиш.
2) Слава. Полягла Кішки Самійла голова.... Слава не вмре, не поляже! Буде слава славна поміж козаками, поміж друззями, поміж рицарями! славу учинити. Високу могилу висипали і прапірок у головах устромили і премудрому лицареві славу учинили. Ум. славонька, славочка.