Верховик, -ка, м.
1) Сѣверный вѣтеръ.
2) Всадникъ, верховой.
Захукаты, -каю, -ешъ, гл. Подуть в ладони (для согрѣванія).
Каламарок, -рка, м. = каламарь 1.
Квапити, -плю, -пиш, гл.
1) Торопить.
2) Совать. Та квапиш ніс поганий свій у чистую оцюю воду.
Лотоки́, -ків, м. мн. При водяной мельницѣ: каналъ, по которому течетъ вода, мельничный лотокъ. Не спиниш, мов воду з лотоків.
Нажи́н, -ну, м. Количество сжатаго хлѣба.
Натхнути, -хну, -не́ш, гл. = надхнути.
1) Старий січовик натхнув свою душу в молодісіньку душу онука.
2) Українська пісня і неписана словесність народу українського натхнули молоді уми в Київі спасенною думкою. Натхни ж нас правдою, о Музо Мельпомено!
Подіяти, -дію, -єш, гл.
1) Сдѣлать. Заморські лікарі нічого не подіють.
2) Сдѣлать, причинить колдовствомъ. Се щось йому подіяно: не їсть, не п'є.
Рудявий, -а, -е. Рыжеватый.
Ступом нар. Шагомъ. Кінь іде ступом.