Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глагол, -лу, м. 1) Слово, рѣчь, глаголъ. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи. К. Псал. 125. 2) читати глаголи. Стоять безъ корму. Ном. № 10232.
Дострига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. достри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Достригать, достричь. Стриже стрижій чоловіка, достриг до вуха. Мнж. 121.
Зави́дки, -ків, мн. Зависть. зави́дки беруть. Завидно. Завидки беруть, що нам не дають. Посл.
Зґо́я, зґо́ї, ж. пт. сойка, Carrulus glandarius. Шух. І. 23.
Зужувати, -жую, -єш, сов. в. зузити, зужу, -зиш, гл. Суживать, сузить. То ширить їм, то зужує гряниці. К. Іов. 27.
Козарь, -ря́, м. Пастухъ козъ. Шух. І. 190.  
Натрунник, -ка, м. = натрумник. Вх. Зн. 40.
Пороспалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и роспали́ти, но во множествѣ.
Пчолинець, -нця, м. = омшаник. Вх. Зн. 58.
Четвірко числ., Ум. отъ четверо. Господь благословив і діточками: четвірко їх мали. Св. Л. 8.