Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варінка, -ки, ж. = варіння. Сим. 184.
Караул, -лу, м. (Заимств. изъ русск. языка) = калавур. Як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. ЗОЮР. I. 299. Ой кругом церкви, церкви січової караули стали. Н. п.  
Норець, -рця́, м. 1) Водолазъ. Посилав той купець норця, щоб пурнув у море та подививсь, за що він (корабель) там зачепився. Чуб. II. 17. 2) Родъ утки: нырокъ, Mergus albellus.
Плаха, -хи, ж. 1) Составная часть невода, полотнище невода. Вас. 185, 187. 2) Верхняя часть свиной туши, снятая вокругъ всего туловища, — слой сала. Волч. у. 3) ? Плахами продають сіль перед Різдвом дешевше — копійок по 10 за хунт. Волч. у. (Лобод.). 4) Полѣно, плаха. Вх. Зн. 50. Широкая доска. Харьк., Екат. Слов. Д. Эварн.
Повійнути, -ну, -неш, гл. Повѣять. Повійне вітер. Зміев. у.
Полонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Плѣнить. 2) Дѣлать проруби во льду. Kolb. І. 68.
Семено, -на, м. Сѣмя. Черн. у.
Спочив, -ву, м. Отдыхъ. Погоня вставала, мене в тернах на спочиві минала. Макс.
Сука, -ки, ж. 1) Сука. Ругательное слово для женщины. Десь сука, десь ледащиця з хлопцями пє, гуляє. Чуб. V. 141. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 17. Ум. сучка, сучечка.
Чмихання, -ня, с. Фырканіе.