Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гусір, -ра, м. = Гусяр. Вх. Пч. І. 14.
Заси́лка II, -ки, ж. Ушко, отверстіе для вдѣванія нитки, снурка и пр. (въ иглѣ и пр.). Желех. Вх. Зн. 20.
Кабалка, -ки
Лайняр, -ра, м. Навозный жукъ. Geotrupes stercorarius. Вх. Уг. 249.
Модрина, -ни, ж. Раст. Larix decidua. Вх. Уг. 252.
Недолюдок, -дка, м. Недостойный имени человѣка. Схаменіться, недолюдки, діти юродиві. Шевч. 210.
Попхенькати, -каю, -єш, гл. = попхикати. Нехай троха попхенькає, — буде лучче спати. ЕЗ. V. 123.
Пособлятися, -ля́ється, сов. в. пособи́тися, -биться, гл. безл. Помогать, помочь (безлич.). Хоч плач, хоч пробач, — не пособиться. Кролев. у.
Прохурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть извозчикомъ.
Уздріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. уздрітися, -рюся, -ришся, гл. 1) Видѣться, увидѣться. Ми ходимо обоє з чоловіком на роботу, та як уздримося вночі, прийшовши з робити, та знов уночі й розійдємося на роботу. Волч. у. 2) Казаться, показаться, представиться. Мені уздрівся Федька Дирва. Алв. 57. Уздрілось йому. Мпр. ХРВ. 275. Уздрівається йому, наче то вовк, аж воно собака. Волч. у.