Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

За́правки, (вок?, ж.) мн. У гончаровъ: посуда, оказавшаяся послѣ обжиганія съ небольшими трещинами, которыя подлежать задѣлыванію глиной, послѣ чего посуда вновь обжигается. Вас. 181.
Засто́яний, -а, -е. Застоявшійся. Застояні стіжки, аж погнила солома. Камен. у.
Знівечити, -чу, -чиш, гл. Испортить; изуродовать, искалѣчить. Знівечив чоловіка. Ном. № 4021. Десять літ неволі... знівечили, убили мою віру і надію. Шевч. (О. 1861. X. 8).
Нахмуритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться.
Пинити, -ню, -ниш, гл. Мѣшать, препятствовать. Вх. Зн. 48.
Розголос, -су, м. Молва, слухъ.
Сказитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Взбѣситься. Собака сказилася. Трохи з серця не сказився. Стор. МПр. 44. 2) Испортиться. Желех. Гн. І. 53.
Трясявина, -ни, ж. = трясовина. Н. Вол. у.
Украй нар. 1) По окраинѣ, мимо, возлѣ. Їхала пані вкрай города. Ном. заг. № 130. 2) Окончательно, совсѣмъ, совершенно. Ой помалу-малу, мій таточку, грай та не врази мого ти серденька вкрай. ЗОЮР. I. 22.
Штампувати, -пую, -єш, гл. 1) Выравнивать (о землѣ, бревнѣ). 2) Выбивать штемпель. Черк. у.