Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гнилятина, -ни, ж. Гниль. Розворушив ту гнилятину. Мир. Пов. II. 54.
Заголубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Сдѣлаться, стать голубымъ. Зажовтіє, заголубіє і зачервоніє квітами. Стор. МПр. 1.
Защища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. защити́ти, -щищу́, -ти́ш, гл. Защищать, защитить. Защитив його перед судом. Кв. Драм. 321.
Кружкома нар. Кружкомъ, въ кружекъ. Посідали кружкома. О. 1862. VIII. 18.
Неокаяний, -а, -е. Окаянный. Харьк. г.
Окаянець, -нця, м. Окаянный человѣкъ. Ум. окая́нчик. Майданчики — окаянчики, не вмієте хліба з поля їсти. Мет. 466.
Орлиця, -ці, ж. = горлиця. Ой я вас, орлиці, за ті вісти скажу соколові живцем вас поїсти. Чуб. V. 35.
Прикоріти, -рію, -єш, гл. Засохнуть въ видѣ коры. Не обмила зараз, а тепер прикоріло, що й не оддереш і не обскребеш. Черниг. у. От як каша прикоріла — і не оддереш. Черниг. у.
Розшумуватися, -муюся, -єшся, гл. Начать сильно пѣнить.
Шувір, -ру, м. = завірюха. Вх. Зн. 83.