Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безглуздіти, -дію, -єш, гл. Глупѣть, дурѣть. Що-разу він усе безглуздіє.
Виштурити, -рю, -риш, гл. = виштирити. Насилу виштурила на двір, щоб хоч провітривсь трохи.
Делі́я, -лії, ж. Длинная медвѣжья или волчья шуба у галицкаго мѣщанина. Гол. Од. 17. Ум. Делі́єнька, делі́єчка. Гол. І. 339.
Завго́рити Cм. завгорювати.
Заволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Бороновать, забороновать послѣ посѣва. Посіяла та й заволочила, а заволочивши, та й Бога просила: зроди, Боже, ту яру пшеницю. Мет. 357.
Оклепати, -паю, -єш, гл. = околотити 1. Желех.
Остяк, -ка, м. = остюк. Вівсянії половиці та й не хоче їсти, а яшна з остяками буде в язик лізти. Чуб. V. 1126.
Полурізка, -ки, ж. Четверть загона (загонъ = 5—6 десят.). Козелец. у.
Ростручати, -ча́ю, -єш и ростручувати, -чую, -єш, сов. в. рострутити, -чу, -тиш, гл. Расталкивать, растолкать, раздавливать, раздавить. Не пий горілочки рано в неділеньку та не грай конем улицею, не ростручай малих дітей, та не зневажай старих людей. Чуб. V. 1021.
Стоїти, -стою, -їш, гл. Стоить. Хиба ж наша мати вже й кози не стоїть. Ном. № 2040. Твій, каже, челядинець великого стоїть. ЗОЮР. І. 48.