Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буяти, -яю, -єш, гл. 1) Роскошно расти. Така бузина скрізь як ліс, ніхто туди не ходить, — та буяє так, що продертись трудно. Драг. 81. Поле в них буяє подяками. К. МБ. XI. 152. Гіллястий ясокір буяє. МВ. ІІ. 174. 2) Буйствовать, бушевать. Козаки блукають купами по місту да буяють, як тиї бугаї в череді, — хочуть двори ламати да грабувати старшину. К. ЧР. 322. Тепер, славити Бога, тихо стало, а то все вітри буяли. Камен. у. 3) Парить, рѣять; жить и двигаться свободно. Буяли в небо крилами орлиці. Вінок. 228. Риба в морі і в ріках буяла. Чуб. І. 70.
Водніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться водянистымъ.
Гнойовик, -ка, м. = гнояк.
Перевірюватися, -рююся, -єшся, сов. в. перевіритися, -рюся, -ришся, гл. Убѣждаться, убѣдиться по опыту. Я вже... сам перевіривсь, що як сняться мідні гроші, або що яйце їси... то будуть бити. Св. Л. 162.
Погріб 2, -ре́бу, м. Погребеніе.
Пхицьнути, -ну, -неш, гл. Толкнуть. Г. Барв. 411.
Розцвітатися, -таюся, -єшся, сов. в. розцвісти́ся, -туся, -тешся, гл. = розцвітати, розцвісти. У лузі калинонька розцвілася. Чуб. III. 118. Гречка розцвілась саме, а мороз узяв да й зморозив. Рудч. Ск. І. 90.
Седми числ. Семью.
Середньовіковий, -а́, -е́ Средневѣковый. К. Кр. 17.
Сумісник, -ка, м. Соучастникъ.