Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмолювати, -люю, -єш, сов. в. відмолити, -лю, -диш, гл. Отмаливать, отмолить. Щоб відмолювали тяжкії мої гріхи. Стор. Буду просить Бога.... може ще і одмолю його (сина). Рудч. Ск. II. 115.
Гладенний, -а, -е., Ув. отъ гладкий. Ой гладенна баба. Екатер. у.
Деревоклю́й, -клю́я, м. Дятелъ. Зміев. у.
Залескоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Запищать (о кобчикѣ). Кібчик залескотів, спускаючись на березу.
Зато́птувати, -тую, -єш, сов. в. затопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. 1) Затаптывать, затоптать. Затопчу неволю босими ногами. Шевч. 77. Кинув між коні, щоб його затоптали. Рудч. Ск. І. 36. 2) Засыпать, засыпать рану и пр. (чѣмъ либо сыпучимъ напр.) ХС. VII. 417. Як собака вкусить, затоптують рану шерстю з тії собаки, перепаленою. Грин. II. 320. Мнж. 155.
Капцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣднѣть. Желех.
Понакапощувати, -щую, -єш, гл. Напакостить (во множествѣ).
Поперепоганювати, -нюю, -єш, гл. Изгадить, испортить (во множествѣ).
Постухати, -хаємо, -єте, гл. Уменьшиться опухоли (во множествѣ).
Хліб'я, -б'яти, с. = хлібеня. Зосталося одно хліб'я, — на сьогодні стане. Лохв. у. Візьми пару хліб'ят на дорогу. Лохв. у.