Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихитувати, -тую, -єш, сов. в. вихитати, -таю, -єш, гл. 1) Расшатывать, разшатать, разшатавъ повалить. Вітер дерева вихитує. Славяносербск. у. Корова чухалась, чухалась, поки стовпа вихитала. 2) Только несов. в. Качать. Корови — так попереду і аж головами вихитують. Сим. 191.
Відлатати, -таю, -єш, гл. Отколотить. Відлатав я йому боки.
Гикало, -ла, м. = гикавець. Вх. Зн. 10.
Запізни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Опоздать. Запізнений відгомін гайдамацького гомону. Г. Барв. 27.
Надсми́кати Cм. надсмикувати.
Перехотіти, -хо́чу, -чеш, гл. = перехтіти.
Поважливий, -а, -е. = поважний 2. Пісні поважливі. КС. 1882. VIII. 264.
Повилинати, -наємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ).
Стройка, -ки, ж. Постройка. Зміев. у.
Хвалій, -лія, м. Хвалитель.