Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байкарь, -ря, м. Баснописецъ. Желех.
Болонкарь, -ря, м. = скляр.
Вербиця, -ці, ж. Ум. отъ верба.
Відливати, -ва́ю, -єш, сов. в. відлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Отливать, отлить. 2) Обливать, облить водою для приведенія въ чувство. Ой став козак та й з гори ся спускати, взяли дівчину водою відливати. Гол. Разів із шість Рябка водою одливали, і стільки ж раз його, одливши, знов шмагали. Г. Арт. (О. 1861. III. 84). 3) Только сов. в. Хорошо сдѣлать. Мир. Пов. II. 120. Найпервійший кравець (корсет) пошив, так і одлив під дев'ять усів. Г. Барв. 205.
Да́ва, -ви, ж. Эпидемическая горловая болѣзнь, преимущественно дифтеритъ. Тепер у нас дава давить дітей. Зміевск. у.
Дебеля́ка, -ки, об. Дебелый, плотный, толстый.
З'ї́здини, -дин, ж. мн. Съѣздъ.
Ізу.. Cм. зу... Ізх... = ісх... Cм. сх.
Росприскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. роспри́скатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Разбрызгиваться, разбрызгаться. Вода росприскалася. 2) Сердиться, разсердиться, расходиться. Як росприскається мій Антосьо! е, як та вода на лотоках. Св. Л. 173. Якого ти біса так росприскався?
Творіння, -ня, с. = твір 1. Гоже, не гоже — творіння боже. Шейк. Ум. творіннячко.