Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веряйка, -ки, ж. Деревянный замокъ. Вх. Уг. 231.
Заквіча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = закуві́кати.
Кавний, -а, -е. = калний. Ой Олена прибілена, Василина кавна, а Маричка пишна чічка, бо то любка давна. Гол. II. 362.
Квадра, -ри, ж. Четверть (фазы луны). В остатню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме, ні солитиме угірків. Ном. № 13418.
Мачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Вырывать руками просо, гречу. Доведеться й йому мачкувати своє просо. Брац. у. 2) Идти мелкимъ шагомъ (о гуцульской лошади). Шух. І. 80.
Обчеський, -а́, -е́ Общественный, мірской.
Порошний, -а́, -е́ Пыльный. Желех.
Радніше нар. Охотнѣе.
Снувати, -ную́, -єш, гл. 1) Сновать, дѣлать основу для тканія. 2) Основывать, создавать. Три голубоньки радоньку радять, радоньку радять, як світ снувати. Гол. II. 5.
Улипати, -паю, -єш, сов. в. улипнути, -пну, -неш, гл. 1) Прилипать, прилипнуть. 2) Только сов. в. Объ одеждѣ, обуви: вполнѣ прійтись, какъ разъ быть впору. Приміряють той черевичок, — а він так і влип: як там був. Рудч. Ск. II. 48.