Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бервено, -на, с. Бревно, колода. Лохв. у. У людей бачиш запороху в оці, а в себе і бервена не бачиш. Чуб. І. 273.
Вицмоктати, -кчу, -чеш, гл. = висмоктати.
Жученя́, -ня́ти, с. Маленькій жукъ.
Збіросло́в, -ву, м. Словарь. Встрѣчено у Номиса на первой страницѣ его предисловія къ «Украінським приказкам».
Лю́бонька, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Підкуп, -пу, м. Подкупъ. К. Бай. 68.
Повипливати, -ваємо, -єте, гл. Выплыть (о многихъ). Ніхто не втоп, — усі повипливали.
Послизнути, -ну, -неш, гл. 1) Сдѣлаться скользкимъ, покрыться слизью. Послизло сало. Черк. у. Уже м'ясо послизло. Черк. у. 2) Исчезнуть, пропасть (о многихъ). Щоб люде всі, що при Енеї, послизли. Котл. Ен. І. 8. Злії духи, так як мухи, всі уже послизли. КС. 1882. IV. 169.
Трибушон, -на, м. Штопоръ. Желех.
Халувати, -лую, -єш, гл. Сомнительное слово, поставленное повидимому вмѣсто марнувати въ слѣдующ. стихахъ пѣсни: Ой б'єш мене, не жайлуєш, літа мої ти халуєш. Чуб. V. 610.