За́колот, -ту, м. Ссоры, раздоръ, смута. На землі буде nереполох народів у заколоті.
Клюпа, -пи, ж. 1) Боекъ, песть въ ножной ступѣ, толчеѣ. 2) Обыкновенная ступа, толчея.
Ляшу́га, -ги, м. Ув. отъ лях.
Морґува́ти, -ґую, -єш, гл. Дѣлить на морги.
Пінняк, -ка, м. = пінна. Браги й пінняка не п'єш.
Помочити, -чу́, -чиш, гл. Замочить, помочить. Дощ помочить. Скочила, перескочила та хвостик помочила.
Роскарякуватий, -а, -е. 1) О деревѣ: со стволомь, расходящимся въ верхней части.
2) О человѣкѣ, который ходить разставя ноги.
Четверть, -ти, ж.
1) Четверть, четвертая часть аршина. На рівному було до п'яти четвертей снігу.
2) Четверть (мѣра сыпучихъ тѣлъ). Двісті четвертей жита і триста четвертей пшениці.
Чудний, -а, -е. Странный, смѣшной. Семен Палій той був на все село чудний та дивний. Чудний як бублик: кругом об'їси, а в середині нема нічого. Ой приснився королевичу чудний-дивний сон. Ум. чудне́нький.
Щепочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ щепа.
2) Въ причитаніи надъ умершей дочерью употреблено какъ ласкательное для дочери слово: Моя донечко, моя й правдочко! Моя донечко, моя й вишенько, моя щепочко, моя й родиночко, моя й дитиночко!