Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брижатий, -а, -е. О сапогѣ: со складками на голенищахъ. Чоботи брижаті. Вас. 161.
Віддіжурити, -рю, -риш, гл. Заморить работой. Мабуть добре Карпа на панщині віддіжурили, що на улиці нема. Васильк. у.
Ґрундаль, -ля, м. Грубый человѣкъ. Вх. Уг. 235.
Дошмали́ти, -ся. Cм. дошмалювати, -ся.
Жовтля́вий, -а, -е. = жовтявий.
Кіска, -ки, ж. Ум. отъ коса. 1) Употребляется какъ уменьшительное въ указанныхъ при словѣ коса значеніяхъ, преимущ. 1 и 2. Дівки гуляють, кісками мають. Грин. III. 85. 2) Ножъ изъ куска косы; употребляется какъ обыкновенный ножъ, а иногда служить и вмѣсто бритвы. Пороблю було кіскою колеса млинові і п'ятірні, точнісінько, як у млині. Левиц. І. 102. 3) Родъ огорожи изъ хворосту. О. 1861. XI. Свидн. 63. О. 1862. V. Кух. 38. 4) Въ гуцульскихъ хатахъ вѣшаютъ, въ видѣ украшенія подъ образами соединенные попарно початки кукурузы, для чего покрывающіе ихъ листья сплетаются въ кіску. Шух. І. 100. 5) Родъ вышивки. Шух. І. 157, 158.  
Нала́ятися, -ла́юся, -єшся, гл. Набраниться. Се така завзята баба, що поки не налається до-схочу, — не покине. Харьк. у.
Окаянець, -нця, м. Окаянный человѣкъ. Ум. окая́нчик. Майданчики — окаянчики, не вмієте хліба з поля їсти. Мет. 466.
Підвівати, -ваю, -єш, сов. в. підвіяти, -вію, -єш, гл. Подвѣвать, подвѣять. підвіяти кого. По нар. повѣрью: охватить вихремъ, отчего человѣкъ болѣетъ.
Спориня, -ні, ж. Прибыльность, умноженіе. Угор.