Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дими́тися, -млю́ся, -ми́шся, гл. Дымиться.
Долі́вонька, долі́вочка, -ки, ж. Ум. отъ долівка.
Заблука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Зайти куда нибудь, блуждая. 2) Пуститься въ бродяжничество.
Закріва́вити, -влю, -виш, гл. Окровавить. Жінка мертва лежить посеред хати, а він сидить на печі закрівавлений. Грин. II. 128.
Змовленник, -ка, м. Заговорщикъ. Желех.
Мір, мо́ру, м. Моръ, смертность. Батько й мати повмірали від якогось мору. Г. Барв. 172. Торік був у Київі великий мір на людей. Кіевск. у. Чом воно на панів та на попів мору нема? Лебед. у.
Нагоро́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нагороди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Награждаться, наградиться. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Ном. № 4399.
Острокіл, -колу, м. Коль съ заостреннымъ верхнимъ концемъ. Прийшли люде до воріт, ворота заперті, з того боку, із подвір'я остроколом підперті. Чуб. V. 155.
Перенівечити, -чу, -чиш, гл. 1) Испортить, изгадить, исковеркать. 2) Искалѣчить многихъ. Що оці стрільці їх (зайців) перенівечать! О. 1861. V. 69.
Почервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться краснымъ, покраснѣть. Вона як жар почервоніє. Стор. МПр. 33.