Баламутка, -ки, ж. 1) Нарушительница покоя, обольстительница. Масляниня баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. 2) Неурядица, нестроеніе; споръ. Ні, за ту землю баламутки не було. 3) Водка, въ которой вымоченъ табакъ.
Вербиця, -ці, ж. Ум. отъ верба.
Вікновина, -ни, ж. Чистое мѣсто на заросшемъ озерѣ или болотѣ.
Голосно нар. Громко, звучно. У кобзу грає, вигравав, голосно співає. Ум. голосненько. Біжи, коню, до нового двору, ой заржи голосненько.
Здружи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. 1) Сочетать бракомъ. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх.
Зичли́вий, -а, -е. Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива.
Нив'я, -в'я́, с. Пахотное поле, пахоть. Переорювали панське нив'я. Довго розглядав зелене нив'я. Жайворонки... заливаються собі по — над нив'ям. Тепер саме дикі качки по нив'ях пасуться. По нив'ю погана дорога.
Протяжний, -а́, -е́ Продолжительный. Протяжна була осінь цей год — усі на ярину понаорювались.
Розвеселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. розвеселити, -лю́, -лиш, гл. Развеселять, развеселить. Ох заболіла в мене головонька, шо нікому розвеселити. Ані я сплю, ані лежу, туги на серденьку не розвеселю.
Чеснути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чесати 1. Тільки раз чеснула гребінцем, а він і переломивсь.