Булка, -ки, ж. 1) Булка, бѣлый хлѣбъ. Що ж ти напік булок? Шкода собаці булки; не ззість, тілько покаляє. 2) Отдѣльный хлѣбъ. Булка хліба. 3) Деревянный шаръ, употребляющійся въ игрѣ того-же имени. (шаръ гоняютъ палками но льду). Учора я дививсь, як хлопці гуляли на толоці.... то в дучку булку заганяли. Ум. булочка. Булочка хліба лежить.
Вимити, -ся. Cм. вимивати, -ся.
Дові́дне Cм. Довідно.
Заколупи́ти, -плю, -пиш, гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило.
Лайнути, -ну́, -не́ш, гл. Ругнуть. Либонь уже десяте літо, як людям дав я «Кобзаря», а їм неначе рот зашито: ніхто й не гавкне, не лайне, неначе й не було мене.
Му́кати, -каю, -єш, гл. Мычать. Мукає корова. Чогось телята мукають.
Неродючий, -а, -е. Безплодный, не родящій. Тепер поля неродючії.
Перебігати 2, -га́ю, -єш, сов. в. перебігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Перебѣгать, перебѣжать. Голодний поле перебіжить, а голий три. Дівчата з відрами бігли... перебігаючи Дашковичеві дорогу. Июли це перебіга йому дорогу чорт.
2) Забѣгать, забѣжать впередъ, встрѣчать, встрѣтить. Пішла вона у церкву, а роботник і собі: перебіг її та й став на криласі. А на тихому Дунаю нас перебігають січовики-запорожці.
3) Пробѣгать, пробѣжать. Перебігли чотирі милі дороги.
Примотатися, -та́юся, -єшся, гл. Прибрести, придти. Ходив, блудив молодий козак по річці по Дону, пришатався, примотався ік самому Дунаю.
Струсій, -я, -є. = струсевий. Струсе перо. 6.