Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вільшина, -ни, ж. 1) Ольховое дерево. 2) Ольховая роща; соб.: ольховыя деревья. Стор. II. 142.
Вологість, -гости, ж. Сырость. Мабуть тут од вологости в голові тобі завернулось. К. ЧР. 400.
Воріщинка, -ки, ж. Раст. Latus corniculatus. Вх. Пч. І. 11.
Гряни́шний, -а, -е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. К. Іов. 52. Себе царем пустинь грянишних. славе. К. ПС. 53.
Зере́нце, -ця, с. Зернышко. Ум. отъ зерно.
Поломитися, -млюся, -мишся, гл. Сломаться. Дорогою вісь поломилася. КС. 1883. III. 671. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370. Плужок... не поламлеться. Г. Барв. 195. Свічки не поламнуться, як оцюди положу? Пирят. у.
Прориватися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. прорватися, -рвуся, -вешся, гл. Прорываться, прорваться. Німим отверзу ться уста, прорветься слово, як вода. Шевч. 629.
Рваниця, -ці, ж. Плоды, сорванные съ деревьевъ, а не стряхнутые.
Самодержавець, -вця, м. Самодержець. Шевч. ІІ. 245.
Цес, цеся, мѣст. = цей, ця. Винесла назад суди на цес світ. Гн. II. 11. Цеся дитина.... буде бідувати. Гн. І. 10.