Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гінчий, -а, -е. Гончій. Біжит як гінчий пес. Фр. Пр. 37.
Корне нар. Покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне-покорне, клінно-поклінно. бардзо покорне! (Одно изъ свадебныхъ приглашеній). Kolb. І. 226.
Панькати, -каю, -єш, гл. Няньчить, ухаживать. Всяке діло хоче, щоб коло його панькали. Ном. № 11018.
Плева, -ви, м. Названіе тощаго вола съ расходящимися рогами. КС. 1898. VІІ. 47.
Порядок, -дку, м. 1) Порядокъ. Сирота плаче, сильненько ридає, що порядку немає. Мет. 2)давати. Распоряжаться. 3) у поря́док. По порядку. Маркев. 128. Ум. порядочок. Рад би я встати до свого дитяти порядочок дати. Грин. III. 410.
Склонити, -ся. Cм. склоняти, -ся.
Стеменно нар. Точь-въ-точь, именно, точно. Борз. у. Левиц. І. 392. Чи так. брате Мамаю? — Стеменно так. К. ЦН. 237. Воно стеменно той коник, що по полю скаче. КС. 1882. X. 32.
Тестівщина, -ни, ж. Имущество, унаслѣдованное отъ тестя. Волч. у.
Фоц Въ выраженіи: бодай ти ( = ті) фоц було! Проклятіе, имѣющее смыслъ: чтобъ ты пропалъ. Фр. Пр. 99.
Шепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Шепелявить. Він (жид) говорив по український не шепеляючи. Левиц. Пов. 179.