Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

первожителець

Первожителець, -льця, м. Первый житель. Ном. № 8507.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВОЖИТЕЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВОЖИТЕЛЕЦЬ"
Дуб'Я́нці, -ців, м. мн. Родъ кожаныхъ лаптей изъ дубленой кожи. Вх. Зн. 72.
Дуда́ритися, -рюся, -ришся, гл. Чваниться. Прил. у.
Заволо́ком нар. О посѣвѣ: безъ предварительнаго вспахиванія, посѣявъ по жнитву и потомъ забороновавъ зерно. Заволоком — уродиться як нароком. Ном. № 7169.
Звитя́жство, -ва, с. Побѣда, одолѣніе. КС. 1885. VII. 444.
Ли́пчиця, -ці, ж. Раст. = лепчиця. Ув'язавсь до мене, як липчиця. Г. Барв. 246.
Натоптувати, -тую, -єш, сов. в. натоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Натаптывать, натоптать (ногами грязи). 2) Набивать, набить плотно.
Пупер, -пра, м. = пупець 3. Вх. Лем. 459. Ум. пуприк.
Ржій, ржія, м. Раст. Camelina sativa. Вх. Пч. II. 37.
Розлупатися, -паюся, -єшся, гл. Продрать глаза (послѣ сна). Поки встане та начухається та розлупається та роздивиться, а робота стоїть. Херс. у.
Скорбіти, -блю, -биш, гл. Скорбѣть. І щоб росло — не боліло, й на серденьку не скорбіло. Мил. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРВОЖИТЕЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.