Залулу́кати, -каю, -єш, гл. О ночныхъ хищныхъ птицахъ: закричать. Залулукала сова. Залулукав леліт.
Нерозум, -му, м. Неразуміе, глупость.
Пазолки Cм. пазілки.
Писарня, -ні, ж. Канцелярія. Пішли в писарню до волосного писаря. Говорити смію про писарню ще твою. Газ мні буть там довелося... Але ж скільки там товклося за столами писарів. (В старовину) панувала.... мертва мова, котру викохано штучно по старосвіцьких чернечих писарнях.
Побожитися, -жу́ся, -жишся, гл. Побожиться. Побожився, що поховає труп його.
Попелище, -ща, с.
1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу.
2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився.
Рогань, -ня, м. = рогаль 1.
Українонька, -ки, ж. Ум. отъ україна.
Черговий, -а, -е. ́ Очередной. Біжи, поскуплюй чергове козацтво.
Шкляриха, -хи, ж. = скляриха.