Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пелюха

Пелюха, -хи, ж. Пеленка. Вх. Уг. 258.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЛЮХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЛЮХА"
Барильце, -ця, с. 1) Ум. отъ барило. 2) мн. барильця. Родъ растенія. О. 1862. IV. 72.
Гентина, -ни, ж. Кусокъ дерева, грубо отдѣланный для приготовленія изъ него ложки, клепки для деревянной посуды. Шух. І. 247. 249.
Гострове́рхий, -а, -е. Конусообразный. островерхій. К. ЧР. 5. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки. К. Досв. 123.
Зажирни́й, -а, -е. 1) = зажирливий. К. ХП. 56. 2) О буравѣ: забирающій при сверленіи много дерева. Волч. у.
Клочаник, -ка, м. Кустарь плетельщикъ сѣтей. Такъ называются они въ Лохвицкомъ и смежныхъ уу., потому что закупаютъ на окрестныхъ ярмаркахъ клочанку. Вас. 187.
Роздріматися, -маюся, -єшся, гл. Предаться дремотѣ.
Турбуватися, -буюся, -єшся, гл. Безпокоиться, тревожиться, волноваться. Купуй сукню шиту і хату щиту, та й не турбуйся. Ном. № 8114. Не турбуйся, моя дівчино, о своїй пригоді. Чуб. V. 1201. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами, як підростуть крильця, то розлетимося й сами. Мет. 358.
Удвоє нар. Вдвое. Вдвоє, втроє б витерпіла за єдине слово. Шевч. 190.
Християночок, -чка, м. Ум. отъ християн.
Шлентавий, -а, -е. = шанталовий. Вх. Зн. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕЛЮХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.