Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертатися, -таюся, -єшся, сов. в. вернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Возвращаться, возвратиться, воротиться. Вернітеся, літа мої, хоч до мене в гості. Не вернемось, не вернемось, не знаєм до кого. Мет. 106. Щоб ти туди не дійшов і назад не вернувся. Ном. № 3676. 2) вернеться світ кому. Голова у кого кружится. Лежать наша Тетяна, вернеться їй світ. Г. Барв. 537.
Гнівати, -ваю, -єш, гл. 1) Гнѣваться, сердиться. Ой вернися, любе кохання, перестань гнівати. Чуб. V. 384. 2) Сердить, гнѣвить. А я ж його не гнівала, ні його родини; нехай його перепросить лихая година. Чуб. V. 189.
Дої́жно нар. Сытно, достаточно ѣды. Чи доїжно, чи доліжно тобі? Ном. № 10387.
Дочумакува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Заниматься чумачествомъ до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій. Отак чумак дочумакувався. Ном. № 1756.
Забра́ння, -ня, с. Взятіе, захватъ.
Мазу́ха, -хи, ж. Баловница, любимица. Дідова дочка така роботяща дитина, а що бабина, то така мазуха: все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Рудч. Ск. II. 44. Ум. мазушечка, мазушка.
Насічи, -чу, -че́ш, гл. = насікти. Желех.
Нурець, -рця́ м.? Животи. Шух. 22.
Самопас I нар. Безъ пастуха, безъ присмотра, на свободѣ.
Сумування, -ня, с. Печаль, грусть. Були в нас старі сумування. МВ. ІІ. 196.