Гурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Гудѣть, журчать. Де взялися бурі й вітри, — і стучать, і гурчать. Дощ гурчить. 2) Ворковать. На церкві голуб гурче. 3) Рычать. Іди у ліс, будеш медведьом та й будем гурчати, поки світа. 4) О свиньѣ: имѣть случку.
Збігленя́, -ня́ти, с. Выкидышъ.
Знакомитель, -ля, м. Знакомый. У мене є в Охтирці знакомителі.
Крумкач, -ча, м. Воронъ.
Ли́бавка, -ки, ж. Скотина, съѣдающая только верхушки корма.
Порохно, -на́, с. = порохня.
Роздіймати, -ма́ю, -єш, сов. в. роздійми́ти и роздійня́ти, -йму́, -меш, гл. = рознімати, розняти.
Розлізтися Cм. розлазитися.
Ступляти, -ля́ю, -єш, гл. Вступать. Я ступляю в Божий рай.
Шкопердати, -да́ю, -єш, гл. = шкопиртати.
