Виправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виправити, -влю, -виш, гл. 1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. Горбатого хиба могила виправить. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Я не даром його з дому виправляю од себе. 4) Требовать обратно, получить по требованію обратно. От півник узяв та й пішов виправлять жорен. 5) — дочку. При выходѣ дочери замужъ надѣлять бѣльемъ, платьемъ, посудой и иной домашней утварью. 6) — шкуру. Выдѣлывать, выдѣлать кожу.
Заї́зд, -ду, м. Наѣздъ. Було б то тобі меншого брата на заїзди висилати. 2) Пріѣздъ (на базаръ, на ярмарку). Нема тепер заїзду ніякого. 3) Постоялый дворъ. Де б тут найти заїзд, щоб переночувати? От приїжджає той царенко в той город і став собі у заїзді.
Зди́бочки, -чок, ж. мн. Употребл. въ выраженіи: на зди́бочках ходи́ти. Ходить на пальцахъ. Як спить, то ходять на здибочках.
Зді́бний, -а, -е. Пригодный, годный; способный. Здібний, як віл до корита. На тобі сукні дуже прибірні, а до роботи не здібні.
Квасило, -ла, с. Плохой, спитой квасъ. Як був квас, то не було вас, а як настало квасило, то й вас розносило.
Переповзати, -за́ю, -єш, сов. в. переповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Переползать, переползти.
Попалитися, -лимося, -теся, гл.
1) Сжечься, обжечься (во множествѣ).
2) попалилося на небі. При закатѣ солнца облака стали красны.
Сли союз. Если. Ци ти, моя доле, в морі утонула? Сли-сь в морі втонула, приплинь к береженьку. Ой шли ляхи, дороги питали. Сли сюда козаки йшли, чи ви не видали?
Стулювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся = стуляти, -ся.
Хватанина, -ни, ж. = хапанина. Яка лапанина, така й хватанина.