Векнути, -ну, -неш, гл. Издать звукъ: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув.
Вернигора, -ри, м. Сказочный герой, переворачивающій горы.
Клубук, -ка, м. Круглый, куполообразный навѣсъ надъ гончарной печью.
Кухарь, -ря, м. Поваръ. Жаба кричить-верещить, а кухарь на рожні її ...тащить. В пекарні стукотять ножі — кухарі обід готують.
Милки́й, -а́, -е́ Хорошо мылящійся.
Ми́нтус, -са, м. Ломоть, кусокъ хлѣба, полученный нищимъ , вообще всякая съѣдобная подачка нищему; отсюда минтуси — просто подачки, остатки пищи, даваемые нищимъ и пр. Там би мати минтусами краденими годувала. Cм. мантули, мантулки.
Напряда́тися I, -да́юся, -єшся, сов. в. напря́стися, -ду́ся, -де́шся, гл. Напрядаться, напрясться, попрясть вдоволь. Поки багатая наспалась, убогая-небогая напрялась.
Посміх, -ху, м. Смѣхъ, насмѣшка. Скорий поспіх — людям посміх. З посміху люде бувають.
2) Посмѣшище. І прийміть же мене до себе і пригорніть же мене до себе, щоб я людським посміхом не ходила.
Салянка, -ки, ж. пт. Синица, Partis.
Цяточка, -ки, ж.
1) Ум. отъ цята.
2) Раст. Bellis perennis.