Винувати, -ную, -єш, гл. Обвинять, винить. Бо як тії припутні полетять, тебе будуть, орлику, винувать. Нікого не винуйте, я нікого не виную, одного Петра, він зробив мені цю шкоду.
Ґе́лґати, -ґаю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать.
Запу́сканка, -ки, ж. Яйцо, изъ котораго сквозь небольшую дырочку выпущено содержимое, а затѣмъ скорлупа наполнена смолой или воскомъ; употребляется при игрѣ навбитки.
Іденик, -ка, м. = єдинак 1.
Остріг, -ро́гу, м. Плетень съ острішком. Новим острогом обгородились.
Післанський, -а, -е. Принадлежащій послу. Післанськії коні стоять на припоні.
Притьма нар. = притьмом. Притьма забив чопа в бочку. Мак притьма червоний. Щось притьма убігло в сіни.
Розлютуватися I, -ту́юся, -єшся, гл. Разозлиться. Як розлютується пані, як накинеться на неї.
Сіроманець, -нця, м. Эпитетъ волка: сѣрый. Вовки-сіроманці набігали, тіло козацьке реали.
Щасно нар. = щасливо. Ох, хоч би там усе було щасно!