Гу́лі IІ Употребляется какъ глаголъ: гулять. Не плач, дитинко, гулі підемо. Що на нашій та гулиці. все гулі та гулі. Употребляется какъ существительное: гулянье, бездѣйствіе. Гулі не одного в лапті обули.
Драглі́, -лі́в, м. мн. 1) Студенистое вещество. драгля́ми взяло́сь. Отъ разложенія превратилось въ полужидкую массу. Картопля зімою померзла, а не весну так драглями і взялась. Той самий туман угорі видається нам хмарою, а не так, як думають, що ніби то хмара схожа на драглі. 2) Кушанье: студень. 3) Раст. Tremella mesentherica Rety.
Засталя́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Заискивать. Еней з Палантом обнімався і в його приязнь засталявся. и Словарь 11.
Коливання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Крицевий, -а, -е. Стальной.
Обмолотитися, -чу́ся, -тишся, гл. Окончить молотьбу.
Помір'я, -р'я, с. = і. Помірок. Челядників їх вигубить помір'я, і вдови їх сльозами не заплачуть.
Противний, -а, -е. 1) Противулежащій, находящійся напротивъ. З противної вулиці доносився парубочий гомін. противна хата. Хата по другую сторону сѣней. Сидів собі на лавці у новій світлиці, що одгородив од противної хати. Через сіни противна хата.
2) О волнѣ: противная. На Чорному морі недобре вчинає: противну филю зо дна моря знімає. Cм. супротивний.
3) Непокорный, противящійся. Привів бранців із дарами і противних твоїй волі працювати в твоїм храмі.
4) Непріятный. Противна, як старцеві гривня.
5) Противорѣчащій. Я ж їй слова противного не промовив.
Прохрипіти, -плю́, -пиш, гл. Прохрипѣть. Не журись!... прохрипів.
Хамудь, -дя, м. = мудь 1.