Відрізувати, -зую, -єш, сов. в. відрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать. Я з Степанидою йому дві сорочки відрізали. Поли одрізуй та плечі латай. Як різцем одрізало. як одрізано. Нѣтъ какъ нѣтъ. То було що дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано. 2) Только сов. в. Рѣзко отвѣтить, рѣзко отказать. Возному так одрізала, що мусить одчепиться.
Вір'я, -р'я, с. 1) соб. Жерди. 2) Изгородь изъ жердей.
Защекну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Защемить, ущемить. Росколов дуба та й защекнув його там бородою.
Знакомитель, -ля, м. Знакомый. У мене є в Охтирці знакомителі.
Ковбасяник, -ка, м. = ковбасник.
Котолупня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ убиваютъ и обдираютъ кошекъ, а въ переносномъ смыслѣ — мѣсто пытокъ.
Наспорити Cм. наспоряти.
Перебігатися, -гаюся, -єшся, гл. Переутомиться отъ бѣганья.
Самовільний, самово́льний, -а, -е. Своевольный.
Титулування, -ня, с. Величаніе по титулу, титулованіе.