Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благочинник, -ка, м. = благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.
Гармонійний, -а, -е. Гармоническій. Желех.
Гискра, -ри, ж. = искра. Його очі блищали гискрами. Левиц. Пов. 16. Ум. гискорка. Залітали невеличкі гискорки по чорних челюстях печі. Мир. Пов. I. 115.
Горе́цвіт, -ту, м. Раст. Helleborus niger L. ЗЮЗО. І. 124.
Збожеві́льніти, -ню, -ниш, гл. = збожеволіти. Чи ти здурів, чи збожевільнів? Ном. № 1380.
Зда́лі, здаля́, нар. = здалека. Вх. Лем. 419. То ж сестриця з братом здалі розмовляла. Чуб. V. 928.
Зміястий, -а, -е. Змѣевидный. Отари нівечив зміястими стрілами. К. Псал. 181.
Райдуга, -ги, ж. Радуга. Грин. III. 300. Райдуга воду бере на дощ. ХС. II. 88.
Свита, -ти, ж. 1) Крестьянская верхняя Одежда изъ домашняго толстаго сукна, полукафтанье, родъ сермяги. Чуб. VII. 419. Гол. Од. 44. Кожухи, свити погубили. Котл. Ен. 2)колова. Мужской полушубокъ нагольный бараній, безъ лацкановъ, гладкій, съ стоячимъ смушковымъ воротникомъ. Вас. 154. Ум. свитка, свиточка. КС. 1893. V. 279, 283. Було в його два жупани, тепер нема й свитки. Грин. ІІІ. 201. У його свиточка — латка на латці. Рудч. Ск. II. 82.
Увіристий, -а, -е. Надоѣдливый, назойливый. Такий увіристий жид: скажи та й скажи панам. Я кажу: йди собі, бо я знаю, що не треба, а він одно: скажи! Насилу виправила з хати. Пирят. у.