Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Абрю́кати, -каю, -єш, гл. = Авру́кати. Шейк.
Бейдак, -ка, м. Глупецъ, болванъ. Вх. Лем. 391. Cм. бейла.
Віче, -ча, с. Вѣче, общественное собраніе; въ Галиціи митингъ, народное собраніе.
Ворга, -ги, ж. = варга. Угор.
Гейнувати, -ную, -єш, гл. = гайнувати. Узяв жовнір пити, узяв гейнувати, аж ся взяла жовнірськая фортуна вменшати. Гол. III. 85.
Гу́ра, -ри, ж. Масса, гурьба. Печені разної три гури. Котл. Ен. V. 14. Купа й гура і три оберемки. Ном. № 7684.
Же́вріти, -рію, -єш, гл. Горѣть безъ пламени, рдѣть. Жар червоним золотом жевріє. Г. Барв. 458. Зоря жевріє. Там зроду жевріє любов.
Підмощувати, -щую, -єш, сов. в. підмости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Подмащивать, подмостить. І підмощувала, і сама доставала, так яблунька все вгору. Рудч. Ск. II. 52. 2) Подкладывать, подложить.
Пожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. пожерти, -жеру, -жере́ш, гл. Пожирать, пожрать. Налетіло птаство небесне і пожерло його. Єв. Мр. IV. 4. жерцем пожирати. Тайно гонять, явно б'ють, підкладають сіті, ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Чуб. V. 448. Также: поглощать, поглотить. Щоб тебе сира земля пожерла. Ном. № 3792. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. АД. І. 188. Аже тепер правда, правда вже померла, а, щира неправда увесь світ пожерла. О. 1861. X. 95.оком, очима. Смотрѣть во всѣ глаза, не сводить глазъ съ кого. Вона вже й оком своїм нас пожерла. МВ. (О. 1862. III. 59). Вона їх очима так і пожерла обох. Г. Барв. 152.
Смертонька, -ки, ж. Ум. отъ смерть.