Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анаці́я, -ці́ї, ж. Затруднительное положеніе, бѣда. Попавсь небіжчик в анацію. Греб. 322.
Бідняк, -ка, м. Бѣднякъ, неимущій человѣкъ. А потім бачиш: той бідняк, хто його знає коли й як, землі накупить, хазяйнує. Гліб.
Веснянка, -ки, ж. 1) Весенняя пѣсня. веснянки поются исключительно ранней весной и исключительно молодежью. 2) Весенняя нимфа. Весняночка-паняночка десь у садочку шиє сорочку. Мет. 300. 3) мн. Веснушки. Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки. Ном. № 266.
Обіллятися, -ля́юся, -єшся, гл. = облитися. Ніч настане — слізоньками обілляюсь. Чуб. V. 467.
Полінивий, -а, -е. Лѣноватый. Н. Вол. у.
Рабинин, -на, -не. Рабынѣ принадлежащій. І рабининого сина заступи од нечестивих. К. Псал. 200.
Різниченко, -ка, м. Сынъ мясника или торговца мясомъ.
Торчок, -чка, м. Раст. Helvella esculenta Pers. Анн. 164.
Турецький, -а, -е. 1) Турецкій. Турецька каторга. Макс. 2) турецьке про́со. Amaranthus caudatus L. 3) турецький сльоз. Malva selvestris L.
Хуста, -ти, ж. 1) Платокъ. АД. І. 213. Великої треба хусти, щоб зав'язать людім усти. Посл. Шовкова хуста. Чуб. 2) мн. хуста, хусти. Бѣлье. Хуста поперем, — як три дні панщини відбудем (важко). Ном. № 11260. За лісом, за пралісом білії хуста висять. Ном.