Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бринькотіти, -чу, -чеш, гл. = бринькати.
Господа́рь, -ря́, м. 1) Хозяинъ, владѣлецъ, глава въ домѣ. Де господарь не ходить, там нивка не родить. Ном. № 7162. Ой діти ж мог, да біда ж мені з вами, ой да що нема господаря над вами. Чуб. V. 855. 2) Титулъ прежнихъ князей Молдавіи и Валахіи. Оттоді то Василь молдавський, господарь волоський.... до.... кроля польського посилав. АД. II. 101. Ум. Господа́рик, господа́ричок, господа́ренько. Що ж місячик — то господарик, що сонечко — то господинька. Чуб. ІІІ. 461. Ой папочку, господаричку, а в чеській землі королем будеш. Гол. II. 30. Ой нема дома господаренька. Гол. II. 33.
Ґила́, -ли́, ж. = Бурта 6. Я на тебе вже нагнав десять ґил. Рк. Левиц.
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый. Мнж. 185.
Патичок, -чка, м. Ум. отъ патик.
Повдягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Одѣть (многихъ). Піп повдягав їх та й повів додому. Драг. 255. 2) Надѣть на себя (во множествѣ).
Пристосовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. пристосуватися, -суюся, -єшся, гл. Примѣняться, примѣниться. Треба вміти пристосуватись до дітей, щоб вони зрозуміли тебе. Кіевск. у.
Турчинонько, -ка, м. Ум. отъ турчин.
Устояти, -то́ю, -їш, гл. Устоять. Ніхто на ногах не встоїть. Рудч. Ск. І. 64.
Шв'єткий, -а, -е. Гибкій. Шв'єткий бич. Вх. Зн. 81.