Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Австра́лія, -лії, ж. Австралія. Желех.
Вишкіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вишкірити, -рю, -риш, гл.зуби. Оскаливать, оскалить зубы.
Жму́ття, -тя, с. соб. отъ жмут. Округ мене багато в'ялих квіточок жмуттям лежить. Г. Барв. 352.
Охати, -хаю, -єш, гл. Охать, стонать. Чує, щось оха. О. 1862. І. 30.
Попонудитися, -джуся, -дишся, гл. = попонудити. А побрались, — що було я попонужуся, поки не пішли діти. Г. Барв. 42.
Потупати, -паю, -єш, гл. 1) Пойти, пойти стуча ногами. Потупали діти. МВ. (О. 1862. І. 91). 2) — що. Оставить слѣды на чемъ, ходя. Ступенці на пісочку знати: русалочки потупали. Г. Барв. 351.
Притвор, -ру, м. Притворъ въ церкви. Левиц. І. 13. Шух. І. 115. Обізвалось два ангела у притворі. Мил. Св. 20.
Розбійниця, -ці, ж. Разбойница.
Сніжина, -ни, ж. Снѣжинка. А думи гордії розвіє, як ту сніжину по степу. Шевч. Ум. сніжинка, сніжиночка.
Углядіти, -джу, -диш, гл. = угледіти. Угляділи вони знов. Рудч. Ск. І. 123. Тільки вгляділа Якова, зараз до його і підскочила. Стор. II. 2.