Брехака, -ки, об.
1) = брехун, брехуха.
2) Эпитетъ собаки. Собака злющий на ланцюзі, брехака невгавущий. Ум. брехачка.
Глупіти, -пію, -єш, гл. Пялить глаза, глазѣть. Дитина на свічку глупіє. Ходив глупів на весілля.
Квакун, -на́, м. = квак.
Приволокти Cм. приволікати.
Простолюдний, -а, -е. Простонародный. Вибивається з вузького кола простонароднього побуту.
Риштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = рихтуватися. Треба мерщій риштуватись та в похід рушати.
Утворний, -а, -е. Стройный, красивый. Ой ти, хлопче, ти утворний, люблю твої очі чорні.
Фатів, -това, м. Дуралей, шутъ: баловень.
Халепа, -пи, ж. 1) Бѣда, несчастіе, несчастный случай. Ми вам такої халепи натворили, що боїмося, щоб ви нас не потрусили. Тепер не можна і втікати, щоб халепи од них не було. Жолніри дали звістку, яка халепа спіткала патера. Нехай йому халепа. Ну его къ чорту! Пху! нехай на вас халепа! 2) Непогода. Отто яка халепа на дворі, і носа з хати не вистромиш.
Хрьопати, -паю, -єш, гл. = хропати. Не хрьопай бо дверима! Як почала мене по спині хрьопати кулаком.