Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брондзовий, -а, -е. Бронзовый. Шевч. 608.
Бульбуки мн. Родъ растенія. Вх. Уг. 4. Ум. бульбучки.
Вистарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Вх. Лем. 398.
Відвертатися, -таюся, -єшся, сов. в. відвернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отворачиваться, отворотиться, отвернуться. Горнеться до його серцем, відвертається лицем. Левиц. І. 170. Кривоніс одвернувся до своїх вовхурянців і грізно додав. Стор. МПр. 138. 2) Отлучаться, отлучиться. Нікуди він і не одвертався з пасіки. О. 1861. X. 27.
Двадця́ток, -тку, м. Двадцать. До літ двадцятка сяк-так було, а в сім часі і того не стало. Млр. л. сб.
Дзвя́кати, -каю, -каєш, одн. в. дзвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвонок. МВ. І. 52. 2) Чавкать. Їж бо вже гіга не дзвякай. 3) Произносить звукъ дз. Кортить литвина, поки не дзвякне. Ном. № 5012.
Наби́вачка, -ки, ж. = наби́вач 1. Мнж. 104.
Пожмакати, -каю, -єш, гл. Скомкать (во множествѣ).
Стаєнка, -ки, Ум. отъ стайня.
Суворий, -а, -е. Суровый, строгій.