Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Се ж мій братічок ріднесенький! Братічок помре, — я й загину. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Братоньку милий, прибудь до мене. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. б) Trifolium medium L.
Випарювати, -рюю, -єш, сов. в. випарити, -рю, -риш, гл.
1) Выпаривать, выпарить.
2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками.
Зазу́ля, -лі, ж. = зозуля. Употребляется также какъ названіе коровы. — жиді́вська. пт. удодъ. Ум. зазу́ленька, зазу́лька.
Заслужени́на, -ни, ж. = заслуга 2.
Зачуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зачумить, заразить.
Окрушка, -ки, ж. — хліба. Объѣдокъ; ломтикъ, кусочекъ хлѣба.
Пляха, -хи, ж. Бутыль, большая бутылка. Таз у сінях мене нагнав з пляхою превеликою: «Випий чарку, випий!»
Повирубувати, -бую, -єш, гл. Вырубить (во множествѣ).
Програвати, -граю, -єш, сов. в. програти, -граю, -єш, гл. Проигрывать, проиграть. Або виграв, або програв. Програв чумак вози й воли в кості.
2) Играть, проиграть на музыкальномъ инструментѣ. У військову суремку добре грає-програває.
Рінник, -ка, м. пт. оляпка, водяной воробей, Cinclus aquitaticus.