Віднога, -ги, ж.
1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Дуб був високий, а на дубі три одноги були.
2) Рукавъ рѣки.
3) Отрогъ горы.
Запі́л, -по́лу, м. Пола одежды, завернутая такъ, чтобы въ нее можно было что-либо положить. У запіл набрати. У заполі принести. Цілісінький тиждень переносив (золото) у заполі.
Коротити, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать.
Обмаль нар. Маловато. Пшениці у нас тепер обмаль, не вродила.
Охоложати, -жа́ю, -єш, гл. = охолоджувати. Вогка земля, холодне повітря — ніщо її не охоложало.
Постувати, -тую, -єш, гл. Постить.
Потіпати, -па́ю, -єш, гл. Потрепать. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала. Потіпати за бороду.
Проклинати, -на́ю, -єш, сов. в. проклясти, -кляну, -неш, гл. Проклинать, проклясть. Пішла мати да плачучи, свого сина проклинаючи. Дівчинонька плаче, сильненько ридає, свою долю проклинає.
Табачниця, -ці, ж. Женщина, нюхающая, приготовляющая или продающая табакъ.
Ханський, -а, -е. Ханскій.