Відгулень, -льня, м. Домашняя лошадь, отбившаяся въ табунъ дикихъ лошадей.
Загина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. загну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Загинать, загнуть. Оце штучка: загнув пальці та й карлючка. Прич. стр. загне́ний. 2) — крючки́. Крючкотворствовать. 3) — матюки́. Бранить по матушкѣ. 4) — сухо́го во́вка. Cм. вовк. 5) — чо́ртові ковбасу́. = заломи́ти чо́ртові ковбасу́. Cм. заломити.
Коржавіти, -вію, -єш, гл. Жесткимъ, твердымъ дѣлаться.
Красуватися, -суюся, -єшся, гл.
1) Красоваться. Пишається, красується, сонце зустрічає. Чесна дівка красується косою. Весело йому, легенько і світ йому красується.
2) Цвѣсти (о хлѣбѣ). Жито красується.
Підгірній, -я, -є. Подгорный, находящійся, живущій у горы. Вийди, вийди, мила, з хати, ти, дівчино підгірняя.
Подослужувати, -жуємо, -єте, гл. Дослужить (о многихъ). Подослужували свого та й пішли додому.
Порозцвірінькуватися, -куємося, -єтеся, гл. О воробьяхъ: раскричаться.
Похил, -лу, м. Наклонъ. Малий похил у сієї сохи.
Тиння, -ня, с. соб. отъ тин. Сидять по-за стіллю, як жаби по-за тинню. Вишня у тинню росте. Ідіть, діти.... по під тинню сиротами.
Хляки, -ків, м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. 2) = міздря.