Бранець, -нця, м.
1) Плѣнникъ, военноплѣнный.
2) Рекрутъ. Бранець на стойці.
3) Нанятый человѣкъ для выдергиванія конопли; чаще во мн. ч. бранці.
Вигін, -гону, м. Выгонъ, пастбище за селомъ. Край великого зеленого вигону стояла корчма.
Грися́к, -ка́, м. Родъ хлѣба. Мужик та був дуже бідний, і в нього тільки може й було, шо єден хліб-грисяк.
Дармої́жкувати, -кую, -куєш, гл. Дармоѣдничать, тунеядствовать.
Лені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = леліти. На калину вітер віє, калина леніє. Леніла вода, леніла.
Лоши́ця, -ці, ж. Кобылица. Як корова за телям, як лошиця за лошям. Ум. лошичка.
Повзувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (многихъ). Пани повзувані, сліди ваші босі.
Повирізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Отличиться, отдѣлиться (о многихъ).
Помічати, -чаю, -єш, сов. в. помітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить. Я помічати стала, що Парася сама собі думає та думає.
Рабиня, -ні, ж. Рабыня. Молода рабиня у старого сивобородого турчина служить і тремтить. Коли раба мого або рабиню я пригнітав, придавлював на суді. Ум. раби́нька.