Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Визжать. Вона аж вищить. Рудч. Ск. II. 30.
Знакомість, -мости, ж. = знакімля. Маркев. 52.
Ле́ґавий, -а, -е. Лѣнивый, уклоняющійся отъ работы. Балт. у.
Обмотати, -ся. Cм. обмотувати, -ся.
Обнатужуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. обнатужитися, -жуся, -жишся, гл. Обременяться, обремениться, быть обремененнымъ. Обнатужитися роботою. Зміев. у.
Оповідач, -ча, м. Разсказчикъ, повѣствователь. Левиц. Пов. 146.
Принадність, -ности, ж. Привлекательность; красота. Уроди, грації, принадности царице. К. Дз. 87.
Прокочувати, -чую, -єш, сов. в. прокотити, -кочу, -тиш, гл. Прокатывать, прокатить.
Тирчак, -ка, м. 1) Торчащій стебель сорной травы зимой. Невеличкі гіллячки височезних верб, мов тирчаки бур'яну визирають з-під снігу. Мир. Пов. І. 112. 2) = тирч. Вх. Лем. 473. 3) пт. Crex Pratensis, дергачъ. Вх. Уг. 271.
Шибка, -ки, ж. 1) Оконное стекло. Cм. шиба. Вас. 149. 2) Кучка изъ трехъ сноповъ. Гречку кладу в шибку. Черк. у.