Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виповнювати, -нюю, -єш, гл. = виповняти. Кров'ю річки й озера виповнювали. К. Кр. 27.
Вихвачати, -ча́ю, -єш и вихвачувати, -чую, -єш, сов. в. вихватити, -чу, -тиш, гл. Выхватывать, выхватить.
Господе́вий, -а, -е = Госпо́дній. Кара Господева. Шевч. 331.
Зачудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Удивить.
Зрадіти, -ді́ю, -єш, гл. Обрадоваться. Єв. Мр. ХIV. 11. «Вже козак твій назад іде». А козачка тому зраділа. Чуб. V. 1171. Пані зраділа. МВ. ІІ. 40. Як вгляділо я вас, так аж зраділо. Гліб. 1.
Луца́к, -ка, луцан, -на, м. Толстолицый человѣкъ. Александров. у. Ув. луцаняга. Мнж. 184. Лежить на лаві такий здоровенний луцаняга. Мнж. 130.
Марнува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Попусту пропадать, приходить въ упадокъ. Господарство марнується. Левиц. І.
Пообгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и обгорнути, но во множествѣ. Ноги аю пообгортайте кожухом, а то померзнуть. Славяносерб. у.
Угнати 2, -ся. Cм. уганяти, -ся.
Цюприк, -ка, м. Верхушка. Вх. Зн. 79.