Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Джу́рджя, -жі, ж. Муть, густая мутная жидкость. Мнж. 179.
Заме́луватий, -а, -е. Завирающійся; много попусту болтающій. Конст. у.
Зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. МВ. (О. 1862. III. 54)Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата. Стор. II. 31.
Зашкандиба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Захромать. То затюпає, то знов зашкандибає. Кв. II. 164.
Каверзякати, -каю, -єш, гл. Говорить чепуху. Що там він каверзяка? Каверзяка таке, що й не слухав би його. Лебед. у.
Качаванка, -ки, ж. Сортъ овчины: крымская бѣлая, грубошерстная и крупная. Вас. 154. Cм. волошка.
Лем сз. 1) Но. Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста. Гол. IV. 522. 2) Лишь только. Гол. І. Вступленіе, 725. 3) Какъ вставка въ рѣчь: вотъ, вѣдь, же.
Підсікти, -ся. Cм. підсікати, -ся.
Четверень, -рня, м. Одна часть распиленнаго начетверо древеснаго ствола. Сумск. у.
Шумівка, -ки, ж. Эпитетъ водки. Горівка-шумівка. Гн. II. 214.