Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грюко́тнява, -ви, ж. = Грюкнява. До двору близько не можно й підійти: стукотнява, грюкотнява. Грин. І. 40.
Діді́вщина, -ни, ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає. Шевч. 48.
Звохчі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Отсырѣть. Шух. І. 162.
Копишитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться.
Пообсіватися, -віємося, -єтеся, гл. Окончить сѣять. За годинки люде пообсівалися. Харьк.
Танчик, -ка, м. Ум. отъ танець.
Тити, тию, -єш, гл. Жирѣть, становиться жирнымъ. Товар тиє. Вх. Зн. 70.
Цундравка, -ки, ж. Старая изорванная или въ заплатахъ рубаха. Желех.
Шалівка, -ки, ж. Шалёвка. Черк. у.
Шкарупкий, -а́, -е́ = шкарубкий. Припік палець, — шкарупка шкура на йому стала. Славяносерб. у. Гущою волосся змила, — шкарупке стало. Славяносерб. у.