Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигінщина, -ни, ж. Дань пастуху въ видѣ паляниці и щепотки соли, даваемая отъ каждаго двора при первомъ выгонѣ скота на пастбище. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Вольний, вольність, вольно. Cм. вільний, вільність, вільно.
Зарізя́ка, -ки, м. = зарізака. Як несли покійника біля тюрми, то виводили і зарізяку черкеса. О. 1861. VII. 5.
Кромкач, -ча, м. Воронъ. Вх. Лем. 428.
Нага́вкати, -каю, -єш, гл. Налаять.
Перескочити Cм. перескакувати.
Приплітка, -ки, ж. Доплетенное.
Проквасити, -шу, -сиш, гл. = душу. Ѣдою, преимущественно кислою, немного оживить себя. Постой, каже, чорте, хоч я собі грушок вирву, — буде чим душу проквасить. Рудч. Ск. II. 24. (Вівця) почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці та хоч капельку проквасити душу од тії страшенної пилюги. Мир. ХРВ. 39.
Червонозлотий, -а, -е. Золотисто-красный. Горобина раскинула зелений намет і рясно на їй ягід червонозлотих. МВ. І. 156.
Чкурнути, -ну́, -не́ш, гл. Побѣжать. Рудч. Ск. I. 128. І вибравшись на добру стежку, чкурнула просто до троян. Котл. Ен. IV. 45. Пустив одного зайця, — той як чкурне в ліс. Грин. 1. 218.