Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґо́нтя, го́нтя, -тя, с. = Ґонт. Голова скіпками вшита, борода гонтям побита. О. 1862. IV. 14.
Канціляжка, -ки, м. Чиновничишко, презрительное названіе канцеляриста. Достається од неї деколи, як поприїзджають, оттим цвентюхам, канціляжкам. Котл. МЧ. 471.
Намени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наименовать. Син батькові не «тату», чи як инако, сказав, а менням наменив. Ном. № 13549.
Об'їзджати, -джа́ю, -єш, сов. в. об'їхати, -ї́ду, -деш, гл. Объѣзжать, объѣхать. Хто просто где, той дома ночує, а хто об'їзжає, той в лісі блукає. Ном. № 11404.
Одім.. Cм. отъ відімкнути до відімщення.
Походній, -я, -є. = похідній. Лицявсь серед походньої трівоги. К. Бай. 28.
Свобода, -ди, ж. Свобода. Чи треба там непогоди, де єсть щастя і свобода. Чуб. V. 236.
Тьопнути, -ну, -неш, гл. Хватить, ударить. Як тьопнув Сучченко змія, так і счесав йому всі три голови. Чуб. ІІ. 252.
Утручання, -ня, с. Вмѣшательство. Хай розійдуться, коли судилось, та без мого втручання до них. Г. Барв. 539.
Чудотворник, -ка, м. Книга, въ которой разсказаны чудеса святыхъ. Брат узяв чудотворник у руки та читав коло стола на голос, бо неня дуже любили слухати, як він читає. Федьк. Пов. 15.