Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баштовий, -а, -е. 1) Башенный. Аф. 295. Баштова гармата. 2) Употребл. какъ сущ.: сторожъ на башнѣ.
Великовоїнний, -а, -е. Тотъ, кто великій воитель. Іван великовоїнний за 'дним махом-побивахом сто душ побиває. Рудч. Ск. ІІ. 185.
Ґосподи́ня, -ні, ж. = Господиня. Желех.
Домуро́вувати, -вую, -єш, сов. в. домурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Достраивать, достроить каменную постройку. Чи вже домурована ваша церква? Васильк. у.
Злоба, -би, ж. Злоба. К. Іов. 12. Чернеча злоба до гроба. Ном. № 202. У жінки злоба така люта. Міусск. окр. злобу́ взя́ти на ко́го. Озлобиться.
Курний, -а́, -е́ 1) Дающій много дыму. Курне угілля. Міусск. окр. 2) Дымный; курной. Курна хата. Шух. І. 96. 3) Пыльный. Курний шлях.
Набіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. набра́тися, -беру́ся, -ре́шся, гл. 1) Набираться, набраться. Набралося в чобіт води. Як набереться води в ухо, то перехиле голову та й скаче. Ном. № 336. 2) Брать, взять достаточно, много. Набрався стільки, що й не донесеш. Набравсь чорт багатих, то вбогих кидав. Ном. № 1446. 3) Наполняться, наполниться. Глек став набіраться. Рудч. Ск. І. 18. 4) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, получать, получить. Сили й розуму од його всяка тварь набралась. К. ПС. 74. Набравшися науки в сивоусих. К. Іов. 33. набра́тися біди, лиха. Претерпѣть бѣдствія. Тогді набрались всі сто лих. Котл. Ен.на шию. Залѣзать въ долги. Прийдеться випити з людьми, — знов набірається на шию. О. 1862. 73.ро́зуму. Поумнѣть. Набірайся розуму!охоти. Воодушевиться. Випив чарку, набравсь охоти та й пішов уночі лісом. Н. Вол. у.слави. Подвергаться сплетнямъ. Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. Ой ізвівши, на коника сівши: зоставайся, слави набірайся. Мет. 15.страху́. Напугаться. 5) Напиваться, напиться пьянымъ. Набрався, як свиня мулу. Н. Вол. у. 6) Сходиться, сойтися. Багато народу набралось.
Перебувати I, -ва́ю, -єш, сов. в. перебути, -буду, -деш, гл. 1) Пробивать, пробыть. Днів два або й три перебудемо. МВ. І. 62. Перебудь там, поки сповіщу тебе. Єв. Мт. II. 13. 2) Обходиться, обойтись, прожить безъ чего. Не родив мак, перебудем так. 3) Переживать, пережить. Як настане ніч, поки її перебудеш, то дуже довгою вона тобі стане. Драг. 63. Наші злидні ваше багатство перебудуть. Ном. № 1611. Що буде, те й буде, — ми все перебудемо. МВ. (О. 1862. ІІІ. 58). А я тую чорну хмару рукавцем, розмаю, перебула поговір, перебуду неславу. Чуб. V. 144. 4) Только сов. в. Перебывать. За день скільки вас перебуде. Здається, не було хати в селі, де б я не перебула наймичкою. Г. Барв. 365.
Послабити, -блю, -биш, гл. Ослабить. Жарив ті казани, а там були грішні душі. Раз ті душі його і просять: «не жарь нас»... Він трохи і послабив огонь. Мнж. 55.
Трояко нар. = трояково.