Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вуянка, -ки, ж. = вуйна. Желех. Ум. и ласк. вуяня. (Галиц.).
Дубро́ва, -ви, ж. 1) Дубовый лѣсъ. Шух. І. 177. 2) = діброва. Ум. дубрі́вка, дубрі́вонька. На дубрівці пасу вівці, в долині не був єм. Гол. IV. 456. Зеленая дубрівонько! чого в тебе пеньку много, зеленого да ні одного? Мет. 155.
Нероззнака, -ки, об. Несвѣдущій человѣкъ, незнающій. Звісно, ми люде нероззнаки, не знаєм як; то й пішли до волосного писаря порадитися, що нам робити. Верхнеднѣпр. у.
Обмитити, -чу, -тиш, гл. Обложить таможенной пошлиной.
Паювання, -ня, с. Дѣлежъ. К. ЦН. 243.
Повходити, -димо, -дите, гл. Войти (о многихъ). От вони повходили в хату. Рудч. Ск. II. 48.
Поступ, -пу, м. 1) Шагъ, поступь. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72. 2) Прогрессъ, движеніе впередъ. За правду, поступ, волю кожен з нас на смерть готов. Млак. 124.  
Приникати, -ка́ю, -єш, сов. в. прини́кнути, -кну, -неш, гл. Прибывать, прибыть. А менший син, піша пішаниця за гостя (додому) приникає. АД. І. 113.
Роспаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Распакоститься, испортиться нравственно.
Чупкар, -ра, м. Дубоносъ, Coecothraustes vulgaris. Вх. Лем. 453.