Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білоніжка, -ки, ж. Съ бѣлыми ногами, бѣлоножка (чаще о лошади). Шейк.
Голуб'я́, -я́ти, с. = Голубеня́. Мил. 219. Грин. ІІІ. 491. Употребляется какъ ласкательное слово. Ой ви, дітки мої, мог голуб'ята! Шевч. 183. Ум. Голуб'я́тко, голуб'я́точко. Сполохнуться голуб'яточка та й стихнуть. МВ. І. 46.
Го́ном гна́ти. Cм. Гнати.
Движо́к, -жка́, м. Жесть, движеніе. Черниг. г.
Дзвіно́к, -нка́, м. 1) Колокольчикъ, звонокъ. Греб. 361. Сама як схопить дзвінок — по всіх покоях дзінь-дзінь. МВ. І. 14. 2) мн. Дзвонки́. Раст. Convolvulus sepium. ЗЮЗО. I. 119. 3) Названіе рослаго красиваго веселаго вола. КС. 1898. VII. 46. 4) = Дзвенкач. Вх. Пч. II. 10. Ум. Дзвіно́чок.
Довгеле́зний, -а, -е. = Довжезний.
Допріка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Упрекать.
Саєтовий, -а, -е. Изъ саєти.
Черніт, -ту, м. Черная шерстяная пряжа.
Щипало, -ла, с. = клешня (у рака). Вх. Уг. 277.