Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був. Камен. у.
Колихання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Онемощіти, -щію, -єш, гл. 1) Обезсилѣть, изнемочь. Як цілий день у спеку попокосиш, то й онемощієш. Волч. у. 2) Обѣднѣть. Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів. Волч. у.
Перекивати, -ва́ю, -єш, гл. Кивать дольше чего либо. Пальцем не перекивать. Ном. № 7731.
Перечинити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать сверхъ чего: дать сверхъ чего. Добра нивойка була: сто кіп жита зродила; іще ся похвалила — копу перечинила. Чуб. III. 240.
Плавач, -ча, м. Плавающій на суднѣ, плотѣ, плотовщикъ. Шух. І. 37.
Поледовиця, -ці, ж. = поледиця. Вх. Уг. 249.
Попідкручувати, -чую, -єш, гл. Подкрутить (во множествѣ).
Порозминати, -на́ю, -єш, гл. Размять (во множествѣ).
Сахарниця, -ці, ж. Сахарница. Левиц. І. 368.