Бук, -ка, м.
1) Букъ, Fagus silvestris. Коби ми ся тот бук розвив та й берези білі. Ночує Ганна під еннім небом, під зеленими буками.
2) Переносно: палка, розга. Наука не йде на бука. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьва не докаже, то докажуть буки. Буком того, хто не боронить свого.
Гойк, -ку, м. Крикъ, шумъ.
Голубий, -а, -е. 1) Голубой. В голубий жупан приберися. 2) О масти вола: темно-сѣрый. Ум. голубенький, голубесенький. А хто любить чорні очі, а я голубенькі.
Кірка, -ки, ж. Ум. отъ кора. 1) Кожица, корка плодовъ. На запіканку корінькову купив кубеби, калгану... і свіжу кірку із лимон. 2) Сандалъ. Крашанки галунють, а тоді варють у кірці. 3) Подборъ, каблукъ. Убере було мене дядина, в дрібушки поплете, стьонжки до кірок попустить.
Корівка, -ки, ж. Ум. отъ корова.
1) Коровка. Покидали й хати, і маленьких діток, і поросяток, і птицю, і корівок.
2) Самка жука носорога (oryctes).
Оцупіти, -пію, -єш, гл. Затвердѣть.
Покрагати гл. = покраяти.
Поратування, -ня, с. Спасеніе, помощь.
Порплитися, -плюся, -плишся, гл. = порпати. Порплиться кожен собі в господі, як курка на гнізді. І чого ти там так довго порплишся?
Хащ, -щу, м. 1) = хмиз. Закопав було добро в ямі та хащем прикидає та і втіка в ліс 2) Заросль, кустарникъ, то-же, что и хабник, хамник. То же знач. ми. хащі.