Віднаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. віднайтися, -йдуся, -дешся, гл. Вновь находиться, найтися.
Вн... Cм. ун.
Гнуздечка, -ки, ж. Ум. отъ гнузда.
Деручки́й, -а́, -е́. Умѣющій ловко вскарабкиваться.
Задої́ти, -дою́, -їш, гл. О коровѣ: испортить неаккуратнымъ доеніемъ.
Над пред.
1) Съ творит, пад.: Надъ. Стоїть явір над водою. Зозуля літала над нами куючи. Простяг, гріє руки над полум'ям червоним. І царюватиме він над домом.
2) Съ винит. пад., при обозначенія времени: подъ, къ. В п'ятницю над вечір мати і кликнули нас.
3) Съ винит. пад. при обозначеніи предмета, къ которому направлено дѣйствіе: къ. Ой вийду я над річеньку та й стану думати.
4) Въ видѣ нарѣчія: выше, лучше, болѣе, сверхъ. Нема в світі над Бога. Я принесла грошей додому над сотню. Тому чоловікові уже над сто літ. Люблю її як сам себе — над срібло, над злото. Не знайдеш річки над Дніпро глибокий, не знайдеш правди над святу простацьку, а ні одваги в серці над козацьку. Над смерть біди не буде. Зімою вже ніхто над його скотини не доглядить. Не буде вже над мою першу милу. Над часто стоитъ при сравнительной степени. Над його розумнішого я не бачив. Над Марусю нема кралі кращішої.
Перекласти Cм. перекладати.
Посуконщина, -ни, ж. Сукно изъ чистыхъ шерстяныхъ нитокъ.
Сповіряти, -ряю, -єш, сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл.
1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє.
2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. То Христя ж, коли так, усе роскаже, що сповірила їй подруга.
Тетеря, -рі, ж. 1) = тетерка. Як дома кури, так у лісі тетеря. 2) Годъ кушанья: а) изъ муки; б) изъ сухарей. Троянцям всім дали тетері. Ум. тете́рька, тетеренька, тетеречка.