Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бринтало, -ла, с. = бретналь. Желех.
Вальковий и валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Вигладжувати, -джую, -єш, сов. в. вигладити, -джу, -диш, гл. Выглаживать, выгладить, разглаживать, разгладить. Він мені дивиться в вічі, виглажує мені брови, цілує. Г. Барв. 76.
Гребе́ць, -бця́, м. 1) Работникъ, сгребающій сѣно. Левч. 135. Грин. ІІІ. 128, 129. Хто йде — горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косарь і жнець, — нагарбають в кишеню. Г Арт. (О. 1861. III. 95). 2) Гребецъ, лодочникъ. Стор. ІІ. 138. Ум. Гре́бчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця. Чуб. V. 924.
Затурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = затуркати і и 2. Затурчить у вухо горлицею. Стор. Т. 90.
Мочи́ло, -ла, с. Водой наполненная яма, въ которой мочать коноплю. Шух. І. 147.
Наспа, -пи, ж. Количество сыпучаго тѣла, насыпанное сверхъ мѣры. З наспою. Съ верхомъ. Брав у-щерть, а віддав з наспою.
Постилка, -ки, ж. Подстилка. Херс.
Соньки, -ків, мн. Сонъ. Соньки, дрімки в колисоньки. Мет. 1.
Хрюкати, -каю, -єш, гл. = хрокати. На кого люде гомонять, на того й світі хрюкають. Ном. № 2365.