Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Винагороджувати, -жую, -єш, сов. в. винагородити, -джу, -диш, гл. Награждать, наградить. Я вас винагороджу.... — Подивись на його: ще й винагороджувати хоче. Рудч. Ск. II. 160. Дак чим же тебе за твою службу винагородити? Г. Барв. 196.
За́крючка, -ки, ж. Извилина. Харьк.
Лиса́н, -на, м. = лисак 2 (о лошади). Желех.
Небесний, -а, -е. 1) Небесный. Царство небесне, пером земля над ним. Ном. № 252. Налетіло птаство небесне. Єв. Мр. IV. 4. 2) небесна доро́га. Млечный путь.
Перепікатися, -каюся, -єшся, сов. в. перепектися, -печуся, -чешся, гл. Перепекаться, перепечься.
Порости II, -темо́, -тете́, гл. 1) Вырасти (во множествѣ). Поросте зеленая трава. Рудч. Чп. 148. Матінко наша, не журися ти нами, як поростемо, підемо у найми. Мет. 278. Як поростуть діти, то їм буде ця хата. Зміев. у. 2) Нарости. Потіпають його за боки: чи багато поросло сам. Драг. 2.
Тайниковий, -а, -е. Относящійся къ тайнику, спрятанный въ немъ.
Утка, -ки, ж. Утка. Ой попливи, утко, проти води прудко. Н. п. Ум. у́точка, утінка, утонька, утіночка.
Утоплений, -ного, м. Утопленникъ.
Штирогранястий, -а, -е. Четырехгранный, четвероугольный. Штирогранястий пляц. Св. Л. 217.