Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випрохувати, -хую, -єш, сов. в. випрохати, -хаю, -єш, гл. = випрошувати, випросити. Леміщиха обіцяла їй випрохати коней у свого старого. Левиц. І. 346.
Відпірка, -ки, ж. Отговорка. От і має відпірку. Н. Вол. у.
Заро́жений, -а, -е. Имѣющій зародышъ. Зарожене яйце. Лебедин. у.
Мули́тися 2, -лю́ся, -ли́шся, гл. Заносить иломъ.
Перемокати, -ка́ю, -єш, сов. в. перемо́кти, -кну, -неш, гл. Перемокать, перемокнуть. Щоб не перемокли коноплі, пійшла на Сікновеніє тягати їх. Грин. II. 154.
Поповчити, -вчу, -вчиш, гл. Учить достаточно много, долго. У школу оддали і там чимало поповчили. Шевч. ІІ. 146.
Попрятувати, -тую, -єш, гл. Прибирать. Взялись попрятувати. Св. Л. 280.
Розголошувати, -шую, -єш, гл. = розголошати. Не видів потреби розголошувати, що і як то. Гн. II. 26.
Ствердіти, -ді́ю, -єш, гл. Отвердѣть. Земля вже стверділа. Рк. Левиц. Стверднути, дну, неш, гл. = ствердіти. Желех.
Тюрма, -ми, ж. = турма.