Клинець, -нця, Ум. отъ клин. 1) Клинышекъ — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ. Также какъ часть одежды. 2) Клинъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ, которымъ поднимается жерновъ для ковки послѣдняго. 3) Вѣшалка въ видѣ деревяннаго колышка въ стѣнѣ. Новеньке ситце на клинці, а старе під лавою. Ой мій коник тобі стайні не загноїть, а золота зброя клинців не поломить. 4) Гвоздь, подковный гвоздь. 5) Различнаго рода орнаменты, въ которые составною частью такъ или иначе входить треугольникъ или фигура на него похожая: въ размалевкѣ глиняной посуды — рядъ сегментовъ по краю тарелки. , въ писанках — рисунокъ изъ 24 треугольниковъ. , въ вишивкахъ: овескові, реп'яшкові клинці.
Кошикарський, -а, -е. Корзинщиковъ.
Обминути Cм. обминати.
Обрятовувати, -вую, -єш, сов. в. обрятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Спасать, спасти, оборонять, оборонить.
Повій, -вою, м. Раст. a) Lycium Barbarum L. б) Polygonum dumetorum.
Прориватися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. прорватися, -рвуся, -вешся, гл. Прорываться, прорваться. Німим отверзу ться уста, прорветься слово, як вода.
Риб'ячий, -а, -е. Рыбій. Риб'яча сирість.
Химородний, -а, -е. 1) Капризный, своенравный.
2) Посредствомъ колдовства добытый. Воску з під цих бджіл не годиться давати ни церкву, бо він не чистий, химородний.
Хоровитий, -а, -е. = хоробливий.
Швачкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть швеей.
