Блішити, -шу, -шиш, гл. = бліхувати 1.
Бутель, -тля, м.
1) = пляшка.
2) = сулія.
Злену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = злинути. Там козак приленув, з коня вже зленув.
Зрода, зро́ду, зроду-звіку, нар.
1) Вона зрода й у церкві не була. Чи був у тебе батько зроду? Ой я зроду лишенька не знала. Зроду я заміж не піду. зроду-віку. Никогда еще. Зроду-віку не бум такого, а тепер: ось тобі, на!
2) Никакъ, никоимъ образомъ. Такі капосні люде, що мені не можна зроду-звіку на селі вдержатись.
Мачухі́вна, -ни, ж. Дочь мачехи, сестра по отцу, но не по матери.
Повисіти, -шу, -сиш, гл. Повисѣть. Нехай свита на дворі повисить, просохне.
Повсюдність, -ности, ж. Всеобщее распространеніе.
Полоханий, -а, -е. Напуганный, пугливый. Полоханий заєць і пенька боїться.
Східень, -дня, м. Востокъ, восточный край неба. Встрѣчено у Мирнаго: Закрасивши увесь східень палко-рожевим цвітом, воно (сонце) ще не рушало зза гори, ще не блиснуло ні одним промінем над землею.
Утеребити, -блю, -биш, гл.
1) Вложить, всунуть. Утеребив Бог душу як у пня. Втеребила в пісок жовтий старі сині руки.
2) Всучить, дать. Комусь (землемѣръ) утеребив таку пайку, що нічого тобі не вроде. Козаку бідному нетязі коновку в руки втеребила.