Вихованець, -нця, м. Воспитанникъ.
До́тик, -ку, осязаніе
Куна, -ни, ж.
1) Куница. Да поїдем, брате, у чистеє поле, у чистеє поле куну ловити.
2) мн. Куній мѣхъ. Укривайся, зятю, укривайся кунами і соболями, дорогими суконьками. Не в дорогих кунах (т. е. по карману).
3) Пробой у дверей. По сій мові замки пудові у дверей забряжчали, і засови у кунах залізні важкі завищали. Въ въ этомъ значеніи только Ум. кунка.
4) Желѣзная скобка, прибитая въ церковномъ притворѣ на шалнерѣ, — въ нее вкладывалась и запиралась потомъ рука женщины, отбывавшей это позорное наказаніе за проступки противъ нравственности. Перше була купа... в бабинці, до которої припинались покритки, поки вся служба одійде. Се робилось в шість неділь після родин. Пріська Чирячка не раз сиділа в куні. Иногда — вообще мѣсто ареста, тюрьма.
5) У кубанскихъ пастуховъ овецъ: посуда для жира. Ум. кунка, куночка. Вчора звечора та порошенька пала, а опівночі куночка походила.
Наставник, -ка, м. Надсмотрщикъ надь рабочими. У нашого наставника нагай за плечима.
Недоросток, -тка, м. = недорісток.
Оголошення, -ня, с. Объявленіе.
Позгнущатися, -щаюся, -єшся, гл. Погнушаться. Не позгнущайтесь вислухать нас.
Розступатися, -паюся, -єшся, сов. в. розступитися, -плю́ся, -пишся, гл. Разступаться, разступиться, раздвинуться. Розступіться, подоляне, нехай гиря погуляє. Розступися, сине море, в своїй широкості. Розступися, сира земле, ой я піду жива в тебе.
Слівце, -ця, с. Словцо. Хазяїн вряди-годи промовляв слівце.
Шпаруна, -ни, ж. Кусокъ глины, отвалившійся отъ стѣны.