Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блекотора, -ри, блекоторя, -рі, ж. 1) Дойная матка съ сосуномъ. Вас. 198. 2) Ягненокъ, родившійся весною. Лохв. у.
Гриза́, -зи́, ж. 1) Брань, ссора. Соловейків обминала, щоб тільки не було меж нами тієї гризи, тієї змажки та лайки. Левиц. Пов. 338. Там у їх гриза така завелася. Черк. у. 2) = Гризота = Грижа.
Досто́йність, -ности, ж. Достоинство. Башт. 12.
Засто́яний, -а, -е. Застоявшійся. Застояні стіжки, аж погнила солома. Камен. у.
Плисковатий, -а, -е. Плоскій. На низенькому плисковатому острівці. Левиц. ПЙО. І. 496. Ум. плиско́ватенький. Плисковатенький рівний камінь. О. 1862. IX. 110.
Похотітися, -четься, гл. безл. Захотѣться.
Скрізь нар. Вездѣ. Скрізь добре, де нас нема. Ном. Скрізь гармидер та реготня в хаті і на дворі. Шевч. 2) Всегда, постоянно. Він скруозь так робить, — так і вчора й позавчора було. Черн. г.
Скуйовдати, -даю, -єш гл.; скуйовдити, -джу, -диш,, гл. 1) Взъерошить, привести въ безпорядокъ (волоса). 2) Скомкать, смять. Скуйовдила спідницю. 3) Возбудить, взволновать. І всіх скуйовдила собой. Котл. Ен. VI. 69.
Урічний, -а, -е. = урічливий. Шух. І. 197.
Хватнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хватати.