Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паплюга

Паплюга, -ги, ж. Развратная женщина, проститутка. Котл. Ен. І. 35. Звісно, як салдаток шанують, — як саму послідню паплюгу, і ніхто й віри не йме, щоб була салдатка та й чесна. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 95.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПЛЮГА"
Бабару́нка, -ки, ж. = Бабру́на. Вх. Уг. 225.
Бризястий, -а, -е. Черный съ бѣлыми полосами. Бризяста корова. Вх. Лем. 394.
Голина, -ни, ж. Отборный зерновой хлѣбъ (кромѣ овса). Угор.
До́вбом нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у.
Заге́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать: гей!
Ириця, -ці, ж. 1) Животное, водящееся въ водѣ, въ частности Triton. Вх. Пч. II. 17. 2) Птица, возвратившаяся изъ зимняго отлета. Вже ириця проявилась, скоро тепло стане. Борз. у. Птице, ирице, ходи до нас вечерю їсти. 3) Очень старая женщина, старая вѣдьма. Тут якась старая баба, знахурка всесвітня і сідая, і горбата, мабуть застолітня, прислухалась, примінялась і, як став, сказала... Одспівавши, заніміла, очі протирала, а за сью така ж другая ириця казала. Мкр. Н. 33.
Кланці, -ців, м. мн. Клыки звѣрей и зубы. Вх. Зн. 25.
Оббрести, -ду, -де́ш, гл. Обойти въ бродъ.
Сварливець, -вця, м. Раст. Helychrisum arenarium. Анн. 164. ЗЮЗО. І. 124.
Штанатий, -а, -е. О курахъ: мохноногій, съ оперенными ногами. Кури штанаті. Драг. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАПЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.