Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурсачок, -чка, м. Ум. отъ бурсак.
Виштуркати, -каю, -єш, гл. 1) = виштрикнути. Хотів ся перекрасти та собі очі виштуркав. Ном. № 6568. 2) Вытолкать.
Ґзунс, -су, м. = Глузд. Вона хоче роботу робить, та хазяйки з неї не буде, бо, ґзунсу нема. Уман. у.
Дово́лі нар. Довольно, достаточно. Доволі буде з тебе й карбованця. Н. Вол. у. І вовк на волі та й виє доволі. Ном. № 1328. На волі — плачу доволі. Ном. № 1332. А дідизни було доволі, — вічний покой предкам і дідам. К. ЧР. I. 65. У Мирн. употреблено какъ сущ. въ значеніи: довольство. Мир. ХРВ. 331. Замолоду натерпівся всього, — поживи хоч зо мною в доволі. Мир. ХРВ. 347.
Новодранка, -ки, ж. Изорванная рубаха. (Насмѣшка: вмѣсто — новая рубаха). Що-вечора і що-ранку то й надінеш новодранку. Ном. № 11241.
Покрапати, -паю, -єш, гл. Покапать.
Попава, -ви, ж. Раст. Taraxacum officinale. Вх. Уг. 261.
Пуга 2, -ги, ж. = пугач. Вх. Пч. II. 14.
Самбірка, -ки, ж. Раст. Salix purpurea L. Анн. 310.
Чумак, -ка, м. Чумакъ. Рудч. Ск. II. 171. Віз ламається — чумак ума набірається; а як віл пристає, то й ума не стає. Рудч. Чп. 256. Ум. чумаченько. Мет. 21.