Витати, -таю, -єш, гл. Носиться. Нехай душі козацькії в Украйні витають.
Завсегда́ нар. = завсіди́. Зевсегда будемо укупі. . Невіра завсігда невіра.
Кійло, -ла, с. Ковыль, Stippa pennata. Ой по горі, по горі, там Грицюхно ходить, там біле кійло косить та коню свойму носить.
Ме́жінь, -ні, ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін, або до Миколая... Настояща добич — то межінь. Сказано — літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить.
Половий II, -а́, -е́ Находящійся въ задней стѣнѣ хаты, вдоль которой устроенъ піл. Полове вікно.
Поприкриватися, -ваємося, -єтеся, гл. Прикрыться (о многихъ).
Сваркий, -а́, -е́ Сердитый, бранчивый. Ну та й сваркий же твій командир.
Трудовниця, -ці, ж. Труженица. Вона яка трудовниця!
Цвірготати, -чу, -чеш, гл. = цвіркотати. Як почне цвірготати цвіргун, цілу ніч цвіргоче.
Шумелинє, -ня, с. Листы, въ которые завернуть початокъ кукурузы.