Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґрамузля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Писать каракулями.
Заве́дено, нар. Разумѣется, конечно. Борз. у.
Завіякуватий, -а, -е. Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку. Грин. ІІ. 171.
Заграни́шний, -а, -е. Заграничный.
Кокоші, кокіш, ж. мн. Ноги. Підгорни свої кокоші, щоб не наступила. Харьк. г.
Нюхати, -хаю, -єш, гл. Нюхать. Нюхала квітку. Я здорово нюхав табаку. Кв. І. 252.
Пікинер, пікинір, -ра, м. Пикинеръ. КС. 1899. ХП. 301. А в пікинери вербували, та теж охочих. Шевч. 591. Ой як би нам славних запорожців в пікинери забрати. Грин. III. 601.
Позамикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Запереть (во множествѣ). Позамикали і церкву, і цвинтарь, і зійшли на кладвище. Кв. Як у церквах та в коморах замки замикаються, так щоб нашим ворогам зуби і губи позамикало. Драг. 38. 2) Заключить, запереть (многихъ). Позамикали всіх парубків у холодну. Харьк. 3) Преградить (многимъ).
Скорбота, -ти, ж. Скорбь, печаль. Лукаш. 66. КС. 1882. Х. 184. Зруйнували Запорожжя та й забрали клейноти; наробили сіромахам превеликої скорботи. Н. п. О. 1862. VIII. Іскарай вас, милий Боже, великою да скорботою. Чуб. V. 549.
Убавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. убавити, -влю, -виш, гл. 1) Задерживать задержать долго. Дякуємо попонькові.... ой што нас не убавив, нагленько нас одправив. Гол. IV. 439. 2) Забавлять, забавить. Ой ти, матусю, і кужеля збавиш і моєї маленької дитини не вбавиш. Грин. III. 377.