Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гу́лавий, -а, -е. Сумасшедшій. Желех.
Засия́ти, -сия́ю, -єш, гл. = засяти. І світ над ним не засияв вовіки. К. Іов. 7.
Звікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Провести жизнь. Звікував я вік мій довгий, та й не бачив того змалку. К. Псал. 89.
Нехтувати, -тую, -єш, гл. 1) Не беречь, небрежно относиться. От одежа в його й гарна, коли ж він нехтує нею. Гадяч. у. Нехтувать одежину. Ном. № 11133. Вона грошима нехтує. Борз. у. 2) Пренебрегать.
Осельник, -ка, м. Поселенецъ.
Проскубти, -бу, -бе́ш, гл. Прощипать, выщипать немного (перья, волосы, шерсть).
Равл, -ла, м. Улитка. Вх. Пч. I. 16. Ум. равлик. Равлику, Павлику! вистав ноги на чотирі стоги. Н. п.
Скороспішний, -а, -е. Торопливый.
Стрійний, -а, -е. Хорошо одѣтый, нарядный.
Чепурніти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться красивѣе.