Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бранка, -ки, ж. 1) Плѣнница. Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка. ЗОЮР. І. 210. 2) Наборъ (рекрутовъ). Я пішов до бранки, та не здавсі. Шух. І. 317. Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде. Гол. І. 139. 3) Родъ рыбы: Barbus fluviatilis. Вх. Лем. 394. Ум. бріночка.
Гости́ночка, -ки, ж. Ум. отъ гостина.
Нагомоні́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Наговорить много. Нагомонів стільки, що і в три мішки не забереш. Часто въ значеніи: нашумѣть, накричать. 2)на ко́го. Накричать на кого. Нагомонів добре на свою жінку. Драг. 111.
Оклякнути, -ну́, -не́ш, гл. = оклякнути. Він оклякнув на ноги, а вони тягнуть таки його. Александров. у.
Повислухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (о многихъ, многое).  
Примхливий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Продрати, -деру, -ре́ш, гл. = продерти.
П'янюга, -ги, об. ув. отъ п'яниця. Харьк. Ув. п'яню́жище.
Уметити Cм. умічати.
Упороситися, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: принести поросята. Шух. І. 212.