Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панаджин

Панаджин, -на, м. Земельное наслѣдство. Вх. Зн. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНАДЖИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНАДЖИН"
Каблі, -лів м., мн. Вилы съ тремя остріями. Канев. у.
Лі́зиво, -ва, с. Родъ веревочной лѣстницы съ желѣзнымъ крючкомъ на концѣ, чтобы лазить по деревьямъ (у бортниковъ и пр.). Н. Вол. у.
Лощовина, -ни, ж. Лощина.
Полизач, -ча, м. Лизунъ; блюдолизъ.
Поповчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Учиться достаточно много, долго. Поповчивсь і я чимало, та не дуже навчився.
Похворостити, -щу, -стиш, гл. Побить хворостиной, постегать (кого).
Різоватець, -тця, м. Раст. Carices. Лв. 97. Cм. лепішник.
Розвалювати, -люю, -єш, сов. в. розвалити, -лю, -лиш, гл. Разваливать, развалить, разрушать, разрушить. Гайдамаки стіни розвалили. Шевч. 200.
Рукопашний, -а, -е. Ручной. У нас сцикавки ті — труби пожарні, — малі, сказано рукопашні, недалеко сцика. Черниг. у.
Трипутень, -тня, м. Раст. Plantago major L. Анн. 259.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНАДЖИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.