Анти́пка, -ки, ж. Раст.: вишня душистая, Prunus mahaleb L.
Веретінник, -ка, м.
1) Часть ручного млина.
2) Снарядъ, употребляемый при сматываніи витокъ съ веретена на мотовило: на четырехугольной деревянной подставкѣ — лавиці стоитъ вилки — розсоха, которыя своимъ хвостом укрѣплены въ подставкѣ; на верхніе концы розсох надѣта дощечка — правило, имѣющая, кромѣ двухъ отверстій для концевъ вилокъ, еще и третье посрединѣ; веретено съ напряденными на него нитками вставляется такъ, что тупой его конецъ упирается въ мѣсто, гдѣ выходятъ вилки, а острый — въ среднее отверстіе — правило; если тянуть за конецъ нитки, то веретено вращается и нитка разматывается.
Відпорювати, -рюю, -єш, сов. в. відпороти, -рю, -реш, гл. Отпарывать, отпороть.
Ґа́ва 2, -ви, ж. 1) Ворона. Як ґава до Юр'я у житі сховається, — буде добре жито. 2) об. Зѣвака, ротозѣй. Ґа́ви лови́ти. Ротозѣйничать. Він ґав ловив та витрішки продавав.
Защи́та, -ти, ж. Защита. Дізнала Божої защити.
Костуряка, -ки, ж. Ув. отъ ко́стур.
Перегірчити, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать слишкомъ горькимъ.
Розладдя, -дя, с. Разладъ, ссора. І піде між людьми розладдя, ворожнечі. Між рідними розладдя пішло.
Терпен, -на, -не. Претерпѣвшій. Хто терпен, той спасен.
Ужачки, -чок, мн. Раст. Iris Pseudo-Acorus L.