Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борочок, -чка, м. Ум. отъ бір.
Виложистий, -а, -е. Отложной. Виложистий комір. О. 186.1. XI. 26. Дівчина була.... в сорочці з виложистим коміром. Св. Л. 3.
Віддівувати, -вую, -єш, гл. Прожить дѣвичью жизнь. Я вже своє дівоцтво віддівувала. Кіев. г.
Ґвинт, -та́, м. Винтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк.
Звильну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Увильнуть, уклониться. Не звильнувши дивиться у вічі.
Кукати, -каю, -єш, гл. Куковать. Двоє кукало, а єдно полетіло. Ном. № 13788. Сидить під тином, мов зозуля, та кукає або кричить. Шевч. 430.
Попідгризати, -за́ю, -єш, гл. Подъѣсть, подгрызть. Щось капусту попідгризало, — невже миші так укинулися, що й по городах єсть? Славяносерб. у.
Рапавий, -а, -е. Шероховатый, жесткій. Вх. Зн. 58.
Рожденка, -ки, ж. Уроженка. Яка ж я приблуда не цього світа? Я тутешня рожденка. Васильк. у.
Старанкуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться изрытымъ оспою. Харьк.