Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бинечка, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Відробити, -ся. Cм. відробляти, -ся.
Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Єв. І. XVIII. 6. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. ЗОЮР. І. 3. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом. О. 1861. IX. 176.
Загну́здувати, -дую, -єш, сов. в. загнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зауздывать, зауздать. Пінську голову на дорозі найди, тай ту загнуздуй. Ном. № 10236. Вона сіла на його, загнуздала його. Рудч. Ск. І. 53.
Перебовтатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Взболтаться, разболтаться. 2) Перейти въ бродъ рѣку. Так сяк перебовтався на другий беріг.
Радше нар. Охотнѣе, скорѣе.
Рицарство, -ва, с. = лицарство.
Соборище, -ща, с. = собір. Чуб. І. 180.
Споюватися, -воююся, -єшся, сов. в. споїтися, споюся, -їшся, гл. Быть сплачиваему, сплоченному, пригнанному.
Тетівка, -ки, ж. Тетива. Як напне стрілець тетівку, як бебехне, — устрелив. Рудч. Ск. II. 83.