Безсуд, -ду, м. = безсуддя. Столітній безсуд і тяжке насильство.
Вуличанин, -на, м. Участникъ гульбищъ и увеселеній молодежи на вулиці 2.
Дівча́чий, -а, -е = Дівочий. Чого ж голосиш там? чого нявчиш дівчачим голоском? Ой хлоп'яча біда — у некрути брати, а дівчача біда — нерідная мати. Дівча́чий бог. Шуточное названіе аиста.
Дотараба́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дотащиться. Очі завидющі: назбірала кислиць стільки, що всилу дотарабанилася з їми додому.
Кладільник, -ка, м. Укладывающій снопы въ скирды. Ум. кладільничок. Зберемо женці — дівки — панянки, а носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде.
Колопня, -ні, ж. = коноплі. Въ Лохвицк. у. только во мн. колопні. Ум. колопе́нька. Ой дала-сь мня моя матенька, дала, як би тую колопеньку в болотонько впхала.
Лу́чче нар. 1) Лучше. Ні, лучче вже мовчімо! Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити. Іде берегом, шукав, де б то лучче скочити в воду. 2) Больше. Минуло годів десять, чи й лучче. По чарці, по другій, та так... до десятка, чи й лучче доскочило. Ум. лучченько.
Попідводитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився.
Розруйновувати, -вую, -єш, сов. в. розруйнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Разрушать, разрушить, разваливать, развалить. Палій зараз послав таких, що розруйнували геть чисто той стовб.
Цицовий, -а, -е. Ситцевый. Цицова спідниця. Цицова жилетка.