Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гузире́ць, -рця, м. Ум. отъ Гузирь.
Ґадзу́ля, -лі, ж. Навозный жукъ. Вх. Зн. 13.
До́теп, -пу, м. Остроуміе, искусство.
Пікувати, -ку́ю, -єш, гл. Встрѣчено въ думѣ объ Алексѣѣ Поповичѣ въ знач.: губить. Ал. Поповичъ говоритъ: Нехай я буду у Чорному морю головою дарувати, ніж маю я не по вині усе військо пікувати. АД. І. 183.
Повандрувати, -рую, -єш, гл. = помандрувати. Куди та дівчина повандрує? Чуб. V. 96.
Позамуровувати, -вую, -єш, гл. 1) Задѣлать камнемъ, кирпичемъ (во множествѣ). Де були вікна, — позамуровував. 2) Засыпать снѣгомъ; покрыть окна слоемъ снѣга и льда. Мир. ХРВ. 57. Мороз вікна позамуровував. Сим. 232. Деякі хати зовсім позаносило, позамуровувало. Мир. Пов. І. 112.
Попокланятися, -няюся, -єшся, гл. Покланяться много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене. Грин. І. 32.
Розсоптися, -нуся, -нешся, гл. Разсопѣться.
Смутити, -чу́, -тиш, гл. Печалить, наводить грусть.
Угринок, -нка, м. Родъ гриба. Угор.