Вербо́в'я, -в'я, с. соб. Вербы. Ой ти вербо, вербов'я, похилилося голля.
Вівсище, -ща, с. Поле, съ котораго снятъ овесъ.
Злословити, -влю, -виш, гл. Злословить. І хто твоє ім'я злословить.
Калиновий, -а, -е. Калиновый, изъ калины. Калинова вітка як рідная тітка. Догнав голуб сивую голубку на калиновій вітці. З-за темного дуба то калинова вітка витягнеться, то червоний кетяг горить як жар. Калиновий кисіль.
Кочедижник, -ка, м. = папороть. «Въ Ивановскую ночь разцвѣтаетъ красно-огненный цвѣтъ папоротника, онъ еще называется кочедижником».
Кривовірний, -а, -е. Ложно вѣрующій, не правовѣрный.
Перекидько, -ка, м. = перекинчик.
Сирян, си́ряний, -а, -е. Сырный, изъ творога, съ творогомъ. Та й привезли діжку сиру на коровай: та хвалимо Бога — сирян буде наш коровай.
Шишкати, -каю, -єш, гл. Толкать. Півника того під боки шишкає. Коли ж воно надумалось та: какаріку!
Штучність, -ности, ж. Искусственность. Пеклові дуже роскішна фантазія народнії надала штучність картини дуже цікавої.