Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відклад, -ду, м. Откладываніе, проволочка. Одклад не йде в лад. Ном. № 11006.
'Естик, -ка, м. Часть бороны: каждый изъ поперечныхъ брусьевъ, въ мѣстахъ скрещенія которыхъ съ продольными забиты зубы бороны. Шух. І. 166.
Затараба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Забарабанить; застучать. Здалось, що як неначе ложками на лаві затарабанило; думаю, певно кіт. Драг. 63. 2) Задѣвать, затащить.
Козинячий, -а, -е. = козиний.
Мали́тися, -люся, -лишся, гл. 1) Умаляться, становиться меньше. 2) Поступать по дѣтски. І так звані старші між дітворою хочай би й не повинні вже малитися, бо вуса мали... про те не відріжнялись від дітей... і ласощів забагали і все. Св. Л. 136.
Мі́цька, міцьковий и пр = мицька, мицьковий и пр.
Понамазувати, -зую, -єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Чуб. І. Понамазував підошви смолою. Чуб. II. 604.
Праонук, -ка, м. = правнук. Стане тобі його на ввесь твій вік і ще й дітям, онукам і правнукам твоїм останеться. Чуб. II. 361.
Прикоренитися, -нюся, -нишся, гл. Прикрѣпиться корнями.
Тремтіти, -мчу, -тиш, гл. Дрожать, трепетать. Нехай тремтять, рикають гори. К. Псал. 111. Роса на листях тремтіла. Шейк. Затихає голос, тремтить. Левиц. ПЙО. І. 495.