Домо́ви́й, -а, -е. Домашній. Домового злодія не встережешся. На домовій раді в гетьмана. Збували... скот і рухомость домовую. господарь дом́овий. Хозяинъ дома. Сидять мужні жони, господарі домові. домо́вий дідько. = домовик.
Лощовина, -ни, ж. Лощина.
Лу́ччати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться лучше, улучшаться.
Пекати, -каю, -єш, гл. Отстранять кого-либо, говоря пек. А то що такого! — каже бідак та пекає: «пек, осина!»
Підчинка, -ки, ж. Оборка на подолѣ юбки.
Премудрий, -а, -е. 1) Премудрый. І премудрих немудрі одурять.
2) Очень искусный. Бери мене, дядьку, премудрую швачку.
Ремстити, -щу, -стиш, гл. = ремствувати. От Хведь не буде ремстить на чоловіка: Бог з ним, каже!
Різзя, -зя, с. Отрубленныя при подчисткѣ деревьевъ вѣточки.
Ускакнути, -кну, -неш, гл. = ускочити. у горо́х ускакну́ти. Нарушить супружескую вѣрность.
Худнути, -ну, -неш, гл. Худать, тощать. (Скотина) стала худнути та слабнути, а далі й дохнути.