Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гусачо́к, -чка́, м. Ум. отъ гусак.
Діви́ця, -ці, ж. = Дівчина. Зоря зоряниця, красная дівиця. Ном. стр. 292, № 53. Пішов у світлицю дак знайшов дівицю. Лавр. 21. Озвався царь до дівиці. Єв. Мр. VI. 22.
Заги́бнути Cм. загибати.
Задіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. заді́тися, -нуся, -нешся, гл. 1) Вдѣваться, вдѣться. 2) Дѣваться, дѣться; пропасть, исчезнуть. Вх. Зн. 19.
Зиркну́ти, -ну, -неш, гл. Глянуть, бросить взглядъ, быстро взглянуть. МВ. ІІ. 43. На землю з неба не зиркнеш. Котл. Ен. II. 31. Він зиркнув на мене. Черк. у.
Ми́мрати, -раю, -єш, гл. Медленно дѣлать. Вх. Зн. 36.
Нашмагати, -га́ю, -єш, гл. Нахлестать. За шага хтось уші нашмага. Ном. № 14332.
Покрутити, -чу́, -тиш, гл. 1) Покрутить, повертѣть. А чорт тоді покрутив головою і каже: таки і я тебе покалічив. Рудч. Ск. І. 52. 2) Исковеркать. Щоб тобі покрутило. Чуб. І. 90.
Помогоричити, -чу, -чиш, гл. Угостить могорычемъ.
Тербук, -ка, м. Родъ рыболовной сѣти, родъ сака на двухъ перекрещивающихся обручахъ, съ ручкой. Браун. 14.