Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

очепити

Очепити, -ся. Cм. очепляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧЕПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧЕПИТИ"
Бурмистер, -стра, м. Бургомистръ. К. ЧР. 225.
Вимиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вимитися, -миюся, -єшся, гл. Вымываться, вымыться. До схід сонця охаючують хату і сами вимиваються. Ном. стр. 282, № 427.
Вожа́й, -жая́, м. Вожакъ; проводникъ. Дай вожая, як знаєш сам, щоб нас до моря допровадив. Мкр. Г. 31. вожаями назывались также эмиссары, которыхъ задунайскіе запорожцы высылали изъ своей среды въ Украину, чтобы набирать здѣсь годныхъ въ козаки людей и затѣмъ проводить ихъ тайными путями черезъ границу въ Задунайскую Сѣчь. КС. 1883. IV. 376. 2) Водырь, передовое животное въ стадѣ. Браун. 24.
Жвакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Глодать. Вовки сіроманці набігали, тіло козацькеє рвали, по балках, по тернах жовту кість жвакували. Макс. (1849), 23. 2) = жва́кати.  
Зузити Cм. зужувати.
Ільм'якCм. ільмак.
Нагорну́ти Cм. нагортати.
Радця, -ці, м. Совѣтникъ. Еге ж, панове радці, — добре було б. О. 1861. XI. 104.
Самовільно, самовольно, нар. Своевольно. А в папері тому не велів нікому самовольно в Дніпрі утопати. Думитрашко. (Петров. Оч. укр. л. 75).
Чини, -нів, мн. 1) Мѣсто, гдѣ перекрещиваются нити основы. Конст. у. МУЕ. III. 21. Шух. І. 259. 2) Колышки въ сновалкѣ, при помощи которыхъ дѣлаются чини 1. Лохв. у. Вас. 202.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЧЕПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.