Жи́тися, живе́ться, гл. безл. Житься. Як йому живеться? Усім людям хороше живеться.
Зломити, -млю, -миш, гл.
1) Сломать, сломить. Із дерева сього зломити ти мусиш гільку хоть одну. Ой зломлю я і стопчу я рожу з калиною. Ми перстенчик зломимо, тобі жони не дамо. Прудко гонить, голову зломить.
2) Нарушить. Не зломлю... закону.
Морі́г, -рогу, м. Мурава, трава. На двір, паняночки, на двір, на зелений моріг. На морозі добре лежати. В темному лузі моріг зелененький, на морогу явір височенький. Ум. моріжок. (Вівця) прожогом почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці.
Окрім нар. Кромѣ, исключая. Не маємо царя іного, окрім кесаря їдного. Инчого, окрім тебе, любити не буду.
Охуднути, -ну, -неш, гл. Похудать. Поки гладкий охудне, то худий здохне.
Повідв'язувати, -зую, -єш, гл. Отвязать (во множествѣ).
Рапавка, -ки, ж. = ропуха.
Скраколь, -кля, м. Родъ кегля. скраклі. Игра въ кегли, при которой кегли сбиваются бросаемой палкой. 2) Деревянная связь у плуга, куда вставляютъ дышло. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жабки, карпульці. 4) Cм. начиння. 4) Часть маслобойни. Cм. олійниця. 5) Лещадь. 6) Родъ вышивки.
Ціпило, -ла, с. ціпи́льна, -ни, ж., ціпи́льно, -на, с. Рукоятка цѣпа. Одпустив бич од ціпилна. Ціпилна кислицева, а ув'язь залізна; як попарить мужик ціпом, аж шкура облізла. Ум. ціпи́льничко.
Чубатий, -а, -е. Хохлатый. Чубатий іде — лихо за собою несе. Кури чубаті. чубаті уставки. Уставки съ особаго рода вышивкой. Ум. чубатенький.