Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Князів, -зева, -зеве Принадлежащій князю. Князева перва жінка. Рудч. Ск. II. 93.
Мину́ти, -ся. Cм. минати, -ся.
Піскуваха, -хи, ж. Низкое песчаное мѣсто. Піду на піскуваху та й там викосю. Зміев. у.
Прикадкуватий, -а, -е. О человѣкѣ: малорослый и толстый. Слов. Д. Эварн.
Росхряпень, -пня, м. Разбитый, расколотый предметъ. Черк. у.
Тала, -ли, ж. Раст. Salix pentandra L. Анн. 310.
Тоя, то́ї, ж. Раст. a) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. I. 109. Aconitum variegaturn. Лв. 96. б)польова. Geranium sanguineum. Анн. 156. в)лісна. Lysimachia vulgaris. Лв. 100. У городі зіллє-зілле, за городом тоя, проси, любко, щире Бога, щобись була моя. Гол. Тою, одолан і бідрич над Прутом вважають за помічні від мору. Ном.
Хіть, хо́ті и хіті, ж. Охота, желаніе. Були латинці дружні люде і воюватись мали хіть. Котл. Ен. IV. 60. Сього дива — аби хіть. Ном. № 7673. Аби хіть була! от як уже немає хоті.... Ном. № 4975. Хіті з вола, а сили з комаря. Ком. Пр. № 1233. хіть мати до ко́го. Имѣть къ кому склонность, влеченіе. До кого ти хіть більшу маєш? Полт.
Челядно нар. 1) Много женщинъ. Желех. 2) Много слугъ. Желех.
Шлейка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шлея. 2) Подтяжка. Гол. Од. 13.