Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вудка, -ки, ж. Уда, удочка. урвалася вудка. Нечѣмъ уже поживиться.
Джигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно хлестнуть, ударить. 2) Сильно ужалить. Дрік як джигоне ту кобилу. Мнж. 56. Джигонула здорово гадюка. Харьк. у.
Звиха́тися, -хаюся, -єшся, гл. = звиватися 2. Ой матінко-вутко, звихай же ся хутко, бо ми ся звихали, все село звоювали, чикмани поросили, на весілля спросили. Грин. III. 511.
Зв'я́ка Cм. звяга.
Карман, -на́, м. 1) Карманъ. Ті каптани, та не ті кармани. Ном. № 7921. 2) Небольшой изукрашенный мѣшечекъ, пришитый къ поясу и носимый женщинами. Харьк. у.
Нема, немає, нар. 1) Нѣтъ, не имѣется. Нема в саду соловейко, нема щебетання: нема мого миленького, — не буде й гуляння. Н. п. В мене батька немає, а матуся вмірає. Н. п. Оттак ходя попід гаєм, Ярема співає, вигладає, а Оксани немає, немає. Шевч. 141. 2) Не хочетъ, не желаетъ. А покоритись батькові й нені нема. Черном. А нема щоб піти до сусіди. Черном. 3) нема в світі над..., нема в світі, як... Нѣтъ выше, лучше... Нема в світі над Бога. Ном. № 5. Нема в світі, як у злагоді жити. Нема цвіту білішого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку. Н. п. 4) нема де. Негдѣ; некуда. 5) нема кого́, кому и т. д. Некого, некому и т. д. Нема кому роспитати, чого плачуть очі, нема кому росказати, чого серце хоче. Шевч. 6) нема коли. Некогда. 7) нема куди. Некуда. 8) нема чого́, чому и т. д. Нечего, нечему и т. д. 9) нема-що. Нечего. Зіма — кожуха нема, чоботи ледащо, — і йти нема-що. 10) нема защо. Не за что. Ум. немаєчки.
Розстатися Cм. розставатися.
Твердісько нар. = твердісінько. Шейк.
Шпурнути, -рну, -неш, гл. Однокр. отъ шпурляти. Бросить, швырнуть. З кишені винявши півкіпки, шпурнув в народ дрібних. Котл. Ен. II. 12. Шпурнув палку. Грин. І. 220.