Вигодовувати, -вую, -єш, сов. в. вигодувати, -дую, -єш, гл. Вскармливать, вскормить. Вигодував сина Саву козакам на славу. Ой мала вдова сина сокола, вигодувала, в військо оддала. 2) Выкормить, откормить. Вигодувала аж двадцять четверо свиней, та й рахуби їм не дам. 3) Израсходовать въ пищу, на кормъ. Попереду треба те сіно вигодувати, а тоді вже й друге давати.
Вистриба нар. Скачками, подскакивая. Я йому таке скажу, що він від мене вистриба пійде.
Вівчарівна, -ни, ж. Дочь пастуха овецъ.
Допіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. допра́ти, -перу́, -ре́ш, гл. Достирывать, достирать бѣлье. Поможіть мені сорочок допрати.
Зато́ка, -ки, ж. 1) Заливъ. За селом блищать течії, затоки й озера Мжі. 2) Скользкое мѣсто на дорогѣ, гдѣ закатываются сани. Біда, як прийдеться їхати нашими дринджолами, що все забігають в затоки.
Калабуха, -хи, ж. = калабаня.
Поросторговуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Расторговаться (о многихъ).
Терміта, -ти, ж. = терміття.
Трипутник, -ка, м. Раст. Plantago avenaria W. К.
Щербинча, -чати, с. Горшокъ съ выбитымъ краемъ.
