Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верховодити, -джу, -диш, гл. Командовать, заправлять, начальствовать. Коли я змій, а ти прозмій, так ти над нами будеш верховодить. Рудч. Ск. II. 188. А над усіма був найстарший мармалка: він уже всіма верховодив. Рудч. Ск. II. 204. З громади кпили, хлопців били та верховодили в селі. Шевч. 565.
Вирихтувати, -тую, -єш, гл. Направить, навести, нацѣлить.
Золотоперий, -а, -е. Съ золотыми перьями. Желех.
Наві́дати, -ся. Cм. навідувати, -ся.
Натрус, -су, м. = натруска 1.
Парох, -ха, м. Приходской священникъ.
Позапікати, -ка́ю, -єш, гл. Запечь (во множествѣ).
Романів, -нова, -ве Принадлежащій Роману. романова ха́та. Острогъ. Хиба хочеш у романову хату, де вікна великі? Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Самоходник, -ка, м. Въ сказкѣ эпитетъ сказочнаго быстроногаго бычка. Чуб. II. 241.
Хоромина, -ни, ж. Домъ, изба. Чуб. ІІІ. 12. Въ пѣснѣ хоро́миною названъ гробъ. Треба дощок добувати, хоромину будувати, без віконець, без дверець, там спить козак молодець. Чуб. V. 881.