Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голоп'Ятий, -а, -е. Съ голыми пятками, въ рваныхъ, безъ подошвъ сапогахъ; переносно: бѣднякъ. Було як на полювання їде, то біля його панів та панків голоп'ятих, таких, що йде в чоботях, а пучки на піску й знать, — сила. О. 1862. V. 105.
Домува́тися, -му́юся, -єшся, гл. = домувати въ І-мъ знач. Сини в його чумакують, а старий домується собі. Харьк.
За́кладка, -ки, ж. 1) Отрѣзокъ отъ другого колеса, надѣваемый на ось, если колесо коротко въ рукавѣ. Н. Вол. у. 2) Складка. 3) Закладка (въ книгѣ). Ум. за́кладочка.
Олейник, -ка, м. Стекольщикъ. Шух. І. 33. Cм. олійник.
Пергамен, -ну, м. Пергаментъ. Віковічні пергамени. К. (О. 1861. II. 230).
Плекатарка, -ки, ж. Кормилица. Ум. плекатаронька. Гол. II. 82.
Помовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговаривать. Утінкою називає, шлюбу брати помовляє. Мет. 9.
Попережати, -жа́ю, -єш, сов. в. попереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Опережать, опередить. Скажіть ученикам, що попередить вас у Галилеї. Єв. Мр. XVI. 7. Батько... сам хоче одружитись, дак йому чудно попережати сина. Г. Барв. 538.
Струпуватий, -а, -е. 1) = стрункий. 2) Шереховатый, въ бугоркахъ. Струпуваті яблука. Черк. у.
Цариха, -хи, ж. = цариця. Убираються їхать до царихи. Чуб. II. 271.