Вихолоштати, -таю, -єш, гл. Выхолостить, оскопить. Вихолоштай і мене та тоді будем молотить.
Гузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Мѣшкать.
За́грава, -ви, ж. Зарево.
Набрі́хувати, -хую, -єш, сов. в. набреха́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать, налгать на кого нибудь, клеветать, наклеветать. Знов почали сестри набріхувати на меншу. Люде — собаки, — чого не набрешуть. да се набре́хано. Это враки. 2) Говорить, наговорить пустяковъ, врать, наврать. Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити.
Підбрехати Cм. підбріхувати.
Підвозитися, -жуся, -зишся, сов. в. підве́зти́ся, -зуся, -зешся, гл. Проѣзжать, проѣхать по пути на лошади, въ экипажѣ кого либо. Як вони доїхали, я й прошуся, щоб вони мене підвезли. — Сідай отам на задньому возі: і підвезешся, і кобилу панятимеш.
Полошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Пугаться. Тільки минув міст, зараз зачали ся коні полошити.
Помічати, -чаю, -єш, сов. в. помітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить. Я помічати стала, що Парася сама собі думає та думає.
Попідчухрувати, -рую, -єш, гл. Обрубить нижнія вѣтви (на многихъ деревьяхъ). Попідчухрував дубочки, — які рівненькі стоять.
Уїдливо нар. Назойливо, неотвязно. Та так же в'їдливо причепився, що й не од женеш.
