Біржак, біржаник, біржовик, -ка, м. Биржевой извощикъ. Багацько народу зібралось; біржаники стоять і музика грає так що ну!
Доміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. домести́, -мету́, -те́ш, гл. Домотать, домести. Не домела до порога й кинула сміття серед хати.
Заверете́нитися, -нюся, -нишся, гл. Завертѣться, закружиться. Усе заверетенилось у мене в очіх.
Пов'янути, -ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Ой у полю при дорозі пов'янули цвіти. На городі бузина — пов'яло коріння.
Роспиток, -тку, м. Разспросъ. Наум пристав до його з роспитками. Без роспитку. Безъ разспросовъ.
Росполонюватися, -нююся, -єшся, сов. в. росполони́тися, -нюся, -нишся, гл.
1) Расширяться, расшириться, распространяться, распространиться, разростаться, разростись. Тепер малий садок, а як росполониться, то буде дуже гарний. Он ба, як малина росполонилась.
2) Разлиться (о рѣкѣ). Дніпро росполонився, що й не можна проїхати.
Роспускати, -ка́ю, -єш, сов. в. роспусти́ти, -щу́, -стиш, гл.
1) Распускать, распустить, дозволить разойтись. Роспустив коні по всій оболоні. Роспустив вівчарь вівці та по крутій горі. Роспустив військо козацьке в славнім місті Жаботині. Кажуть таки, що не швидко їх роспустять. — Не журись, може ти його і сього вечора побачиш.
2) Распускать, распустить, распростереть, отпускать, отпустить, дать развернуться, распуститься. Ой ти, дубе кучерявий, нащо гілля роспускаєш. Як широка сокорина віти, роспустили. Косоньку роспущу. Наша пані хупава роспустила рукава. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? Хвіст роспустив. Канчук роспускає. Роспустіте ж ви шовковий невод. Червонії хрещатії давнії корогви.... роспустив, до води похилив. — губи, морду, язика. Говорить лишнее, много говорить, кричать. Та цить, невістко, та не распускай губи, як бачиш коцюбу, то позбіраєш зуби. Роспустив морду, як халяву. Не дай рукам волі, то й сам ке підеш у неволю, та язика ще не роспускай. — сльози. Расплакаться. Дивлюсь, а наша Уляна і сльозоньки распустила. — патьоки. Разревѣться. Чого роспустив патьоки? Адже не била, дак і мовчи!
3) Развязывать, развязать. Роспустив того міха, гад і поліз, і поліз з нього.
4) Распарывать, распороть. Піря вгорі, мов подушку що роспустило. Роспустю собі черево, повиймаю тельбушки. — шкіру. Разрѣзывать, разрѣзать кожу на куски.
5) Распространять, распространить. Роспустив королівські листи.
6) Распускать, распустить, избаловать. Бог нас покарає, що ми так дитину роспустили.
7) Распускать, распустить, растворять, растворить (въ жидкости). Вода вбірає або роспускає в собі по дорозі багато частин. О льдѣ: расплавить. Лід распусти.
8) Гасить, погасить (известь).
Справник, -ка, м. Исправникъ.
Триумф, -фу, м. Тріумфъ, торжество. До короля з триумфом їздив пишно.
Шпиталь, -ля и -лю, м. Богадѣльня. Шпиталі для слабих, убогих, калік. Про тебе і в шпиталях шепчуть.