Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бобро, -бра, м. = бобер 1. Харьк. у.
Брехтя, -ті, ж. = брехуха. Там така брехтя! З неї всі брехні виходять. Харьк.
Непогожий, -а, -е. 1) Неблагопріятный. 2) Ненастный, непогодливый. Виходила хмара чорная і другая непогожая. Чуб. V. 764. 3) непого́жа вода́. Несвѣжая вода.
Примінитися Cм. примінятися.
Пристигати, -га́ю, -єш, сов. в. пристигти, -гну, -неш, гл. 1) Созрѣвать, созрѣть. Дині стали пристигать. Рудч. Ск. II. 9. 2) Застигать, застичь, постичь. Пристигла його нічка. Чуб. V. 734. Як пристигла козака нетягу нещасливая година, злая хуртовина, то відцуралася і притаманная родина. Мет. 435. 3) Подоспѣвать, подоспѣть, приспѣвать, приспѣть. Баба-яга уже скоро сюди пристигне. Рудч. Ск. І. 136. Пристигла година. Єв. Мр. XIV. 41. Пристиг у саму пору до старого. К. ПС. 135.
Словечко, словечечко, -ка, с. Ум. отъ слово.
Судачок, -чка, м. Ум. отъ судак.
Угнічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. угніти́тися, -чуся, -тишся, гл. Вдавливаться, вдавиться, спрессовываться, спрессоваться. Сир угнітився.
Уливати, -ваю, -єш, сов. в. улити, уллю́, уллє́ш, гл. 1) Вливать, влить. Влив йому в рот живущої води, він і ожив. Рудч. Ск. І. 128. 2) Обливать, облить, полить. Влита слізьми. МВ. (О. 1862. І. 81). Треба землю крів'ю влить, щоб почала, вона родить. Щог. Сл. 4. 3) Убѣгать, убѣжать быстро. Пес уливав. Вх. Зн. 73.
Хапун, -на, м. 1) Хватающій. Г. Барв. 27. 2) Взяточникъ. Хапун такий, що й з рідного батька злупить. Котл. ШІ. 388 3) Чортъ. Там тебе хапун ухопить. Грин. І. 243. А щоб тебе хапун ухопив. Харьк. г. 4) Въ загадкѣ: ротъ. Чуб. І. 307.