Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ви́рнути. Cм. Вирина́ти.
Вірувати, -рую, -єш, гл. Вѣровать. Богу молиться, а чорту вірує. Ном. № 1137. Хто в Бога вірує, рятуйте! Котл. Ен. II. 30.
Їднанки, -но́к, ж. мн. Cм. єднанка 2. Шух. І. 34.
На́видітися, -джуся, -дишся, гл. Любить другъ друга. Нені наші дуже обі навиділися. Федьк.
Насі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Надергать. Такий уже з тебе возниця, — тільки настав коня. 2) Натомить дерганіемъ. Смикаючи сіно, насіпав собі руки.
Невмілість, -лости, ж. Неумѣлость. Чуб. І. 270.
Неозорвий, -а, -е. Необозримый.
Повимерзати, -за́ємо, -єте, гл. Вымерзнуть (во множ.). Не сходить у мене на городі нічого: рано посіяла, так мабуть повимерзало. Черниг. у.
Поволочитися, -чу́ся, -чишся, гл. = поволоктися.
Посилити, -лю, -лиш, гл. Подкрѣпить.