Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відшукати, -ся. Cм. відшукувати, -ся.
Зловитися, -влю́ся, -вишся, гл. Пойматься.
Лайливий, -а, -е. 1) Бранный. Дух вискочив в словах лайливих. Котл. Ен. VI. 41. 2) Любящій ругаться, бранчивый. Там — ратуй Боже — який пан лайливий! Харьк.
Макови́нець, -нця, м. = маковина 2. Вх. Лем. 433.
Несить, -ти, ж. Ненасытность.
Підмощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підмоститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Подсѣдать, подсѣсть, подбираться, подобраться. І саме в міру підмостився, — в висок Дареса затопив. Котл. Ен. 2)під ко́го. Подольщаться, подольститься къ кому, умаслить кого, задобрить кого. А щоб поставить на своє, то багатирь не поскупився, під кого треба підмостився, засипав тих і сим дає. Мкр. Г. 44. Вона така підлизуха: підлижеться, підмоститься. Зміев. у.
Прочутитися, -чуся, -тишся, гл. Прійти въ себя, очнуться. Устань, устань, милая, прочутися. Чуб. V. 52. Пила вона нічку, пила вона другу, а на третю нічку прочутилася. Мил. 119.
Тарахкати, -каю, -єш, гл. Стучать, ударять, грохотать. Тепер собі тарахкай із гармат. К. ПС. 147.
Укорити Cм. укоряти.
Хлюпотіти, -чу, -чеш, гл. Плескать. Хлюпотить вода. Черк. у. Дощ хлюпотить. Харьк. у.