Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Без II, пред. 1) Безъ. Як рибі без води, так чернцю без манастиря. Ном. № 206. Без нічого. Ни съ чѣмъ. Так і зосталась без нічого. 2) Чрезъ. Кіт вискочив без вікно. Волын. г. Ведут мене без село. Гол. І. 143. Ой втікала Бондарівна без вишневі сади. Гол. По причинѣ, благодаря, изъ-за. Ой вронила я віночок, без свій дурний розумочок. Чуб. V. 335. Без дощ орати не можна. Камен. у. Въ продолженіе, въ теченіе. Без два рочка го чекала. Гол. I. 83. Без літо моя дочка була у наймах. Камен. у.
Викочувати, -чую, -єш, сов. в. викотити, -чу, -тиш, гл. 1) Выкатывать, выкатить; вывозить, вывезти изъ чего. Викочує з-під повітки віз. ЗОЮР. II. 201. Та винесе самопали, викотить гармати. Шевч. 450.
Вірш, -шу, м. Стихъ. вірші. Стихи стихотвореніе. Латинський віршник.....як пак його?.. Ну той, за якого мене в Брацтві випарили різками, як отець ректор піймав у мене за халявою його мудрі вірші. Шевч. 299.
Гарбарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься, промышлять скорнячествомъ, скорнячить. Правоб.
Ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
Коливо, -ва, с. Кутья, канунъ. Царство небесне, пером земля!.. (примовляють, як їдять коливо). Ном. № 252.
Погубляти, -ля́ю, -єш, сов. в. погубити, -блю́, -биш, гл. Губить, погубить. Як ті душі погубляють, так сі людське тіло. К. МБ. X. 7. Не поберігши тіла і душу погубиш. Ном. № 8794.
Поковалювати, -люю, -єш, гл. Побыть кузнецомъ.
Постник, -ка, м. Постникъ. Єв. Мр. II. 18.
Чоботарь, -ря, м. Сапожникъ. Мил. 27. Шух. І. 146. Шевч. 201. Ой мій батько чоботарь, черевички полатав. Н. п.