Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бузя, -зі, ж. Дѣтск. 1) Уста, ротъ, ротикъ, лицо. О. 1862. IX. 118. дати бузі. Поцѣловать. Ти, дівчино хороша, дай же бузі без гроша. Гол. II. 212. 2) ласк. отъ бузина. Прийде він до теї бузини, б'є макогоном по їй і приказує: «Добри-вечір тобі, бузю, ти мій вірний друзю!» (Изъ заговора). Грин. II. 325.
Випасати, -са́ю, -єш, сов. в. випасти, -су, -сеш, гл. 1) Выпасать, выпасти. 2) Пасть, напасть. Пішли вівці в полонинку писаною колією: а хто вас йметь випасати, як я ся оженю? Імуть они ся сами пасти, сами випасати. Лукаш. 145.
Годовини, -вин ж., мн. = роковини. Мил. 171.
Поставкувати, -ку́ю, -єш, гл. Останавливаться по временамъ, лѣниво работать. Рубай, рубай, не поставкуй, як нарубаш, домій вандруй. Гол. II. 553.
П'янюжка, -ки, об. = п'яничка. О. 1861. XI. Св. 71.
Розгребти Cм. розгрібати.
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько. Стор. І. 61.
Хірхильний, -а, -е. Плутоватый, хитрый. Желех.
Ціпчак, -ка, м. Родъ маленькой птицы. Вх. Лем. 480.
Цісарювати, -рюю, -єш, гл. Быть императоромъ, царствовать.