Блиндарь, -ря, м.
1) Волъ, косящій ногами.
2) Нищій.
Вистріхнути, -хну, -неш гл.? Вистріхнув його на блазня.
Засла́бти, -бну, -неш, гл. = заслабі́ти. Як заслаб, то спокійно дожидав смерти. Заслаб чумак, заслаб молоденький.
Котях, -ха, м. = кізяк. Ґава зимою: «руб копіях!» І тому рада.
Кришити, -шу́, -шиш, гл.
1) Крошить. Ой сип сірівець та криши петрушку. Чого не люблю, того і у борщ не кришу.
2) Рубить. Дід і почне кришить татар, як локшину.
3) Рѣзать, разрѣзывать. Сало кришене стоїть на столі.
Обкошувати, -шую, -єш, сов. в. обкоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Скашивать, скосить вокругъ. Траву коси, а пеньки обкошуй.
Обсокотати, -кочу́, -ти́ш, гл. — що. О курицѣ: вездѣ покудахтать въ данномъ мѣстѣ. Куріпочка ж ряба ввесь рай обсокотала.
Переїздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. переїхати, -їду, -деш, гл.
1) Проѣзжать, проѣхать. Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає. Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч.
2) Переѣзжать, переѣхать. На чорного сяду, — до моря доїду, на сивого сяду — море переїду.
Роздати, -ся. Cм. роздавати, -ся.
Холоднечка, -ки, ж. Холодъ. А нащо мені лягати? — каже чорт, — я хати змалку не знаю. — А в холоднечку ж як? — У холоднечку? Мені однаково, що зіма, що літо.