Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

За́зімки, -ків, м. мн. Начало зимы, заморозки, первые холода. Екатер. у. Берд. у. У Мнж., 180: послѣдніе заморозки.
Зотліти, -лію, -єш, гл. Истлѣть. Моє біле тіло під нагайкою зотліло. Гол. I. 196. Хусточка зотліла. Мл. л. сб. 277. Пішла вона (надія) на той світ в преісподню, коли ще й там знайду впокій, зотлівши. К. Іов. 38.
Каламанка, -ки, ж. Презрительно: водка. Вх. Зн. 23.
Кувик и кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Повідціжувати, -жую, -єш, гл. Отцѣдить (во множествѣ).
Прилигати, -га́ю, -єш, гл. Привязать налигачем (воловъ).
Припинити, -ся. Cм. припиняти, -ся.
Розблюватися, -лююся, -єшся, гл. Начать сильно рвать.
Сухостій, -сто́ю, м. Усохшее на корню дерево.
Шіснадцятий числ. Шестнадцатый.